Нарешті обговорили театр. Так бути чи не бути, ось у чім питання

Десь, колись хтось відомий сказав: «Місто без театру, як людина без душі». Тут і не посперечаєшся. Хоча під час обговорення проекту такого довгоочікуваного театру у нашому місті без суперечок таки не обійшлося. Що відбувалося на презентації і чим все закінчилося, читайте в огляді «ГР»

З чого все почалося

8 серпня у малій залі виконкому відбулася презентація передпроектних пропозицій по реконструкції культурно-виставкового центру, що знаходиться на Майдані Свободи. Депутати, культурні діячі і громада міста зібралися, аби винести доленосне рішення майбутньому театру, на який вже покладаються великі надії.
Дотепер вистави у Броварах проводилися в МКЦ «Прометей», котрий зовсім не пристосований до цього специфічного виду мистецтва, адже зводився як кінотеатр. У зв’язку з чим і виникло рішення побудувати нарешті у Броварах такий необхідний театр. А якщо точніше, реконструювати приміщення, котре почали будувати ще 2004 року і за відсутності фінансування припинили у 2009 році. На сьогоднішній день ця адміністративна будівля є просто морально застарілою, тому перевести її в приміщення театру є насправді чудовим рішенням.
Не відкладаючи це питання десь далеко «на поличку», міська влада одразу звернулася за допомогою до спеціалістів у галузі архітектури. Дизайн-студія «КБ Орловський» протягом 6 місяців працювала над проектом і вже у вівторок презентувала своє бачення так званого «Нового театру».

preTeatre1

Слово надається архітекторам

Костянтин Орловський, який є одним з розробників даного проекту, настільки чітко пояснив концепцію, що навіть будучи 100% гуманітарієм, неможливо не відчувати захоп­лення від усіх тих незрозумілих креслень і макетів, що були представлені. Якщо все вдасться реалізувати на практиці, нас очікує по-справжньому неймовірне приміщення. Це справді рівень. Вражає. Але давайте по-порядку.
Насамперед, варто зазначити, що архітекторами були враховані і виправлені усі зауваження театральних експертів. Зокрема, мова йде про потреби людей з інвалідністю – пандуси, ліфти, що з’єднують 3 поверхи театру. Вирішили проблему й з підсобними приміщеннями. Тим паче, що з самого початку будівля була спроектована як глядацька зала, і вони взагалі не були передбачені.
Театр матиме свою власну студію звуко­запису, оснащену новітньою технікою, 4 гримерні, буфет. Для акторів продумані усі входи і виходи, аби ті ні в якому разі під час вистави не пересікалися з глядачами деінде. Що вже говорити про сцену: мультимедійний екран, який слугуватиме джерелом вражаючих ефектів, 6 рядів підйомників для декорацій, куліси. Сцена буде рухатись по колу. Система акустики зі стереофонічним звуком створюватиме ефект повної присутності для глядача. Багато проекційної техніки, яка відображатиме голограми на заднику, що буде переміщати глядача в гори, ліс, або на море. За рахунок відеогалограми можна створити найкращі декорації для будь-якого сюжету п’єси. Всі ефекти світло-звукові – це новаторський підхід сьогоденного сучасного театру. Жоден театр в Україні ще не має такого обладнання.
Приємно вразив і той факт, що в театрі планується відвести окреме місце для малої сцени для «особливих» експериментальних вистав, котра матиме окремий вхід, гардеробну та студію звукозапису. І, незважаючи на мале приміщення, там будуть створені усі умови для проведення сучасних, якісних вистав.
Театр матиме неймовірно красивий та сучасний вигляд. Для створення його образу архітекторів надихнуло місце розташування.
«Навколо – відкритий простір, парк і це відчуття екологічності ми намагалися передати за допомогою теплих відтінків кольорів дерева. Це стосується й інтер’єру», – розповів Костянтин Орловський.
Єдиним, можливо, неприємним моментом є той факт, що театр розрахований на 208 + 40 місць у залі з малою сценою. Адже місця будуть розташовані амфітеатром. Крім того, довелось збільшувати глибину сцени до 9 метрів.
«Проаналізувавши приміщення, ми намагалися створити повноцінну структуру театру, де буде максимально зручно і глядачам, і акторам, і працюючому персоналу, – говорить архітектор, – не всі місця були би зручними для перегляду, адже заважатимуть 2 колони, котрі підпирають балкон. Ще однією причиною зменшення кількості місць є розмір сцени. Вона зависока і тому, хто сидітиме близько, буде видно лишу половину актора».

preTeatre2

Думка театральних експертів

Першим взяв на себе сміливість виступити театральний експерт, головний режисер театру «Київ» Валерій Нєвєдров, який до того ж, виступив головним консультантом при створенні проекту. Він зауважив, що це зовсім новий штрих в архітектурі, а для Броварів – колосальний прорив.
«Коли мені запропонували стати консультантом, я відчув, що це нова справа, що цей театр обов’язково повинен мати європейський рівень, – зазначив Валерій Нєвєдров. – Питання не стоїть, чи потрібен він, питання у тому, яким чином його зробити».
Висловив свою думку і гість обговорення Василь Нєволов, доктор мистецтвознавства, професор та заслужений діяч мистецтв: «Проект мені сподобався. Це підніме Бровари на значно вищий рівень. Але театр – дуже непроста штука. Тим паче, що він ніколи не був і не буде комерційною структурою. Це елітне мистецтво і вимагає затрат. А враховуючи кількість місць, ви уявляєте, скільки має коштувати білет, щоб хоч якось себе окупити? А мова йде про доступність. Хоча він однозначно стане візитівкою міста».

Трохи дьогтю

Не обійшлося і без протилежної думки. Депутат Київської облради Олег Іваненко намагався переконати усіх присутніх на зустрічі у тому, що немає ніякої необхідності будувати театр, оскільки набагато краще буде провести реконструкцію «Прометею», а його, в свою чергу, перенести в культурно-виставковий центр.
«Мені багато чого сподобалося з того, про що тут говорили. Але місце, про яке йшлося, можна розглядати хіба як резервний варіант. Моє бачення таке: цей культурний центр перенести в існуючу будівлю, нічого не змінюючи, а в «Прометей» – театр», – зазначив депутат облради.
Також Олег Іваненко звернув увагу на те, що говорячи про театр, не потрібно забувати, які це колосальні витрати, тому запропонував його передати на баланс області.
«Мова йде про створення другого обласного театру, який буде на лівому березі у Броварах. Він буде фінансуватися обласним бюджетом (мається на увазі персонал та комунальні витрати). Щодо співфінансування, то область готова виділяти близько 15–17 млн. грн. на рік» – сказав Олег Іваненко.
«Ми вже маємо обласний стадіон. В якому він зараз стані, ми бачимо – руїна в центрі міста. Якщо так буде фінансуватися і театр…», – зауважив Сергій Бєльський, депутат міськради.
Висловила свою думку з приводу обласного бюджету і Людмила Павлик, начальник ВКБ: «Обласний бюджет ніхто не контро­лює. Це найскандальніший бюджет, який тільки можна собі уявити. І якщо у міста буде свій театр, буде супер. Зараз нам потрібно прийняти рішення, чи будемо ми будувати театр і чи будемо виділяти гроші з місцевого бюджету, а область тоді, сподіваємось, підключиться».
Незрозумілим для багатьох видався той факт, чому на обговоренні такого важливого культурного питання була відсутня начальник відділу культури Інна Савченко. Хоча, здавалося б, це питання має безпосереднє відношення до її сфери діяльності.
Під час тривалих обговорень чулося «потрібно підтримати проект», «театр потрібно будувати», «нам потрібен міський театр». Звичайно, попереду іще дуже багато справ. Але робота була проведена грандіозна. І хочеться вірити, що у проекту є майбутнє і його обов’язково підтримають. Принаймні, броварчани на це налаштовані.

Марія Мілевська

Додати коментар


Захисний код
Оновити

ПІДПИСАТИСЯ НА НОВИНИ