У день воскресіння Христа з суботи на неділю місто не спало. А починаючи з третьої години ранку Бровари перетворилися на мурашник. Тисячі броварчан зі святковим настроєм поспішали з кошиками до храму. Святили, як і зазвичай, Паски, писанки, м’ясо, сіль та вино.
Територія навколо храму Покрови Пресвятої Богородиці сяяла вогнями свічок, які прикрашали Великодні кошики. Це дивовижне видовище додало святу якоїсь магічної таємничості. Радісні обличчя броварчан і звідусіль лунає: «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!».
Цьогоріч всі Броварські храми були переповнені. Це підтвердила і пані Валентина, яка є постійною прихожанкою церкви Пресвятої Богородиці у Броварах: «Цього року людей на Пасху прийшло набагато більше, ніж минулого. З пів на четверту годину ранку до десятої – люди йшли і йшли. Отець Михайло, майже не зупиня- ючись, ходив по колу, а віруючих усе прибувало».
Пані Людмила прийшла трохи пізніше, на годиннику було вже 5:30, але теж відмічає збільшення вірян. Хоча додає: «Ніхто не штовхався, усі спокійно чекали своєї черги. Було напрочуд тихо, спокійно, затишно. Людей наче і багато, а відчуття, що усі майже рідні».
Великодня ніч – це найголовніша ніч року, час особливого чування на зустріч з Живим Богом, тому багато сімей прийшли із дітками. Одна дівчинка років 6–7 простояла цілу ніч із батьками. Поряд було декілька матусь із візками.
Серед вірян ми зустріли і родину переселенців зі Сходу. Пані Наталія зізнається: «Цьогоріч Великдень ми святкуємо далеко від дому. Сьогодні ми вперше прийшли в церкву у Броварах. Настрій просто чудовий, адже сьогодні велике свято, яке об’єднує всіх і сповнює радістю».
Не забули броварчани і про воїнів, які захищають Україну. Наші волонтери повезли на передову традиційні Паски та крашанки, щоб дух Воскресіння Христового відчули всі його діти.
Священики цього дня просили в Господа миру для України. Вони зауважують, що діалог віри та розуміння – не щось неймовірне, а цілком реальне. Лише б не забувати найголовнішого – всі ми діти одного Бога, незалежно від того, якою мовою звертаємося у молитві до Всевишнього та в якому регіоні живемо.
Інесса Косач
