«ЧЕРВОНІ ВІТРИЛА» НЕПРИГЛЯДНИЙ САДОЧОК ІЗ ГАРНИМИ ВИХОВАТЕЛЯМИ

В минулому номері «Громадський ревізор» розповів читачам про найбільш болючі проблеми дошкільної освіти Броварів. Сьогодні ми починаємо цикл статей про окремі дитячі садочки. І перша наша розповідь про ДНЗ «Червоні вітрила». Наше знайомство з «Черво­ними вітрилами» було не досить позитивним. Майже скрізь по території розкидана земля, як на будівельному майданчику. До того ж, ворота відчинені для будь-кого, в тому числі і для асоціальних особистостей, або ж для проблемних підлітків, яким «славиться» сусідня школа №9.

Директор ДНЗ Карякіна Любов Василівна досить привітна жінка, яка намагається розповідати про свій заклад, не приховуючи його проблем. А їх досить багато – почи­наючи від страшенного холоду у приміщеннях, переповненістю садочка, закінчуючи найголовні­шою – абсолютно необлаштова­ною територією подвір’я.

ТІСНО, ПРОТЕ ЗАТИШНО

Заклад до 2000‑х років був роз­рахований тільки на дітей праців­ників алюмінієвого заводу. Тому кімнати у будівлі досить невеликі. Зараз же у садочку 12 груп та 385 дітлахів. Сказати, що це багато – применшити розміри проблеми. У групах є навіть по 36 дітей.

Ремонти більш-менш прийнятні, шпалери у більшості нові, а от на стелі в деяких місцях видно протікання. Про підлогу не варто й говорити. Лінолеум, що був покладений мало не за часів Олександра Гріна, який писав про «Червоні вітрила», в деяких кімнатах просто дірявий. Туа­лети, які до речі відремонтовані коштом батьків, у нормальному стані. Пральня визвала неодноз­начне враження – машини нові, однак ванна, яку ми побачили – визиває огиду – їй років 100 і колір в неї вже навіть не сірий. Актова зала – одночасно виступає і спор­тивною, і кабінетом музики.

БЕЗ БАТЬКІВ І НІ ТУДИ, І НІ СЮДИ

Щодо позитивного – у кожної дитини є своє ліжечко та персо­нальна шафа. У ясельній групі у кожного свій горщик. Харчоблок також у задовільному стані.

Аби виходити із скрутного становища, до облаштування садочка долучають батьків. Внесок при вступі до ДНЗ, який був підтриманий батьківським комі­тетом, становить 1000 гривень. Звільняються від нього дітки з багатодітних родин, малозабез­печені та інші пільгові категорії. «Силами батьків попередніх років була створена матеріальна база закладу. Якщо її не поповнювати і не підтримувати, садочок буде мати неприглядний вигляд. На батьківських зборах було запропоновано підтримати ту традицію, яка була раніше – батьки вносили 1000 гривень на розвиток дитячого садочка. На ці кошти купується обладнання, меблі, постільна білизна, інвентар, машини на кухню бралися», – розповідає Любов Карякіна.

Словом, батьки намагаються підтримувати садочок, хто чим може. І цьому є одне дуже просте пояснення – «Червоні вітрила» славляться вихователями.

ВИХОВАТЕЛІ – ГОРДІСТЬ САДОЧКА

На форумах дуже багато від­гуків про те, що батьки хочуть віддавати дитину саме до цього садочка. Мабуть, це не остання причина переповненості закладу. До того ж, як такого конкурсу для прийому дітей немає, пріоритет віддають тим, хто проживає поруч.

Садочок відвідують різні дітки – серед них 27 дітей з бага­тодітних родин, 2 дитини з сім’ї інвалідів, є й малозабезпечені. Всі вони звільнені від стягнень, в тому числі від сплати за харчування. До речі, за 3‑разове харчування батьки сплачують 60% від вартості – в середньому це 9,98 грн на один день. Залишок фінансується з міського бюджету.

ДІТИ У САДОЧКУ НЕ СУМУЮТЬ

Вдалося нам побувати і на заняттях у групах. У яслах ми якраз застали діток за грою у конструктор. Вихователька одразу похвалилася достатньою кількістю різноманітних іграшок, в тому числі і розвивальних.

Старша група, у якій ми побу­вали, якраз вивчала найпростіші задачки з математики: «4–1=3». Як додала директор, у закладі працюють два логопеди, пси­холог та вихователь-методист. І вони відіграють не останню роль у підготовці дітей до школи.

Але все ж таки у садочку є велика проблема з кадрами. Наприклад, фізрука немає взагалі. Уроки фізичної культури проводять самі вихователі. До того ж за останні часи шість співробітників пішли у декретну відпустку.

ДИРЕКТОР РОЗРАХОВУЄ НА ДОПОМОГУ

Говорить директор і про допо­могу закладу з боку Управління освіти. Нам показали двоповерхові ліжка, які закупили коштом міського бюджету. Любов Іванівна одразу ж зауважила, що дуже розраховує на те, що цього року на заклад будуть виділені кошти. Садочку конче необхідно щось робити з подвір’ям. «Ось я зробила частину огорожі для прогулянки молодшої групи. Це ж діти, а коли все зацвіте, то можна й недо­гледіти, як малеча залізе в кущі, і далі десь», – розповідає Любов Карякіна.

Одним словом, хоча садочок перебуває у досить незадовіль­ному стані, у нього є головний плюс – вихователі тут одні з най­кращих. Мабуть тому батьки й готові вкладатися у ремонт садочка, лише б дитинка вихову­валась у порядної людини.

Анна Межова