Питання валютних позичальників по праву можна вважати одним із найскладніших, які виникли внаслідок катастрофічного падіння гривні. Ще б пак, люди, які взяли кредит, коли долар був по 8 гривень, тепер повинні віддавати його вже по курсу 25 гривень.
Близько 80 валютних позичальників міста Бровари об’єдналися задля того, аби спільно знайти вихід із ситуації. Напочатку лютого у Броварській міськраді пройшли збори ініціативної групи, на яких був присутній і мер Броварів Ігор Сапожко. Люди розповідали йому про свій біль та про те, що потребують хоч якоїсь допомоги.
Про що просять позичальники у міської ради?
У відділі з економічних питань міськради «Громадському ревізору» розповіли, що юристи зараз займаються оформленням звернення до органів державної влади. Окрім того, вивчається можливість надання юридичної допомоги. Неформальний лідер об’єднання броварських позичальників Оксана Бакатова розповіла, що по всім питанням міська влада надала позитивну відповідь. Тож, люди чекають співпраці.
14 лютого валютні позичальники Броварів знову зібрались у міськвиконкомі. На цій зустрічі була присутня юрист від міськради, яка намагалась дати відповіді на поставлені питання. Присутні вирішили узагальнити проблеми та надати юридичному відділу копії кредитних договорів, аби отримати більш конкретну допомогу.
Журналіст «Громадського ревізора», який також був присутній на цій зустрічі, почув багато нарікань на те, що Нацбанк насправді робить тільки видимість вирішення питання валютних позик. У переважної частини броварчан, які брали іпотечні кредити у валюті, погашена лише приблизно третина кредиту, тому вони не вважають сьогоднішні дії регулятора корисними.
На зібранні можна було почути, що більшість людей брали кредити приблизно 5-7 років тому, і вартість їхнього житла за цей час зросла більше, ніж у два рази. До того ж позичальники зрозуміли, що у договорах, які вони підписували, є досить багато порушень. Допомогти з їх аналізом може лише фаховий юрист, якого не всі можуть собі дозволити. Адже в середньому за такий аналіз юридичні компанії просять приблизно 500 гривень.
ПЕРЕДІСТОРІЯ
Влітку 2014 року Верховна Рада зробила крок на зустріч валютним позичальникам і прийняла Мораторій на стягнення майна громадян, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті. Депутат від Броварів Павло Різаненко також підтримав відповідний законопроект. Однак, аби захистити броварчан, які постраждали через валютні іпотечні кредити, він, мабуть не занадто уважно читав закон, за який голосував.
Пояснимо: мораторій повинен був діяти до моменту реструктуризації позик. Однак у ньому була лазівка для банків. Квартири у позичальників не забирали, але їхнє виселення за приписом нотаріуса було можливе. Цього Різаненко, як фахівець у банківській галузі відповідно до його біографії, не міг не помітити.
ВЛАДА НЕ НА БОЦІ ПОЗИЧАЛЬНИКІВ
У грудні 2014 року Верховна Рада прийняла поправки до мораторію, які повинні були уберегти позичальників і від відчуження майна, і від виселення. Проте Президент України вирішив інакше та наклав на цей закон вето. Виступаючи у Верховній Раді всередині лютого Голова Нацбанку Валерія Гонтарева підтримала Президента: «Встановлений мораторій є неприпустимим втручанням у господарську діяльність, створює значні реальні загрози для платоспроможних банків і позбавляє їх можливості виконувати свої зобов’язання перед вкладниками». Тобто, керівництво НБУ пропонує «подумати про загрози для банків», які вже десятки років збагачуються за рахунок простих людей.
БАНКИ, ЯК ЗАВЖДИ, У ВИГРАШІ
В якості нібито допомоги Нацбанк пропагує Меморандум щодо врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті. Проте цей документ має багато суперечностей. Так, з виступу Голови Нацбанку у Верховній Раді можна зрозуміти, що НБУ пропонує перевести заборгованість за кредитами, залишок за якими на 1 січня 2015 року не перевищує 2,5 млн. грн. у гривню за курсом…УВАГА…на день реструктуризації. Простою мовою кажучи – залишок кредиту позичальнику пропонують перерахувати по 25 гривень за долар.
Наприкінці грудня 2014 року НБУ поширив текст погодженого Меморандуму, у якому говориться про те, що саме банки готові пробачити позичальникам. «Прощення суми різниці реструктуризованого кредиту (на яку нараховується фіксована відсоткова ставка 0,01% річних) між курсом іноземної валюти кредиту на день реструктуризації та офіційним курсом іноземної валюти, установленим Національним банком України на 01.01.2014, пропорційно погашенню боржником заборгованості за кредитом», – написано у Меморандумі. Про це прощення Голова Нацбанку не говорила депутатам, вона обмежилася короткою фразою – кредиторам житла до 60 м кв. можуть пробачити 50% курсової різниці, іншим – 25%.
Про відсотки, які набігли за час валютного колапсу – ані слова. Єдине, що банки можуть зафіксувати на три роки нову ставку проценту на тому ж рівні, на якому вона була по доларовій позиці. Невже Нацбанк вважає, що за три роки позичальники зможуть розрахуватися з банками? І чи не приховує цей пункт в собі нюанс, за яким через певний проміжок часу кредитна ставка може зрости? Остаточного тексту Меморандуму поки що немає, тому, що саме в ньому буде, сказати важно.
Наведемо приклад:
Такий позичальник не відповідає умовам, які висунуті для реструктуризації, та продовжує виплачувати залишок по курсу 25 грн. плюс відсоток річних у валюті.
Як розповідає одна броварчанка, банк пропонував їй ще близько півроку тому реструктуризувати залишок кредиту у гривню по офіційному курсу. Вона зазначила, що не пішла на цей крок, адже вартість її квартири, яку вона купувала в кредит на 20 років за 400 тис. грн., зростала би до 2,5 млн. грн. До того ж банк вимагав підписати новий договір, в якому забороняється дострокове погашення. Ця жінка одна з небагатьох позичальників Броварів, справа якої вже слухається у суді.
Хоч прецедентів з виселенням у Броварах поки не було, Оксана Бакатова розповідає про козир, який дістався банкам завдяки відміні мораторію на стягнення майна. Квартиру, у якій проживає боржник, можуть продати на аукціоні, наприклад, за 300 тис. грн. Ця сума списується, а різницю, яка залишиться по кредиту, людині потрібно буде виплачувати в будь-якому випадку. Виходить так: позичальник залишається без житла, проте продовжує виплачувати кредит.
ПРОБЛЕМА ВАЛЮТНИХ КРЕДИТІВ НЕ ВИРІШУЄТЬСЯ
Відповідати умовам для реструктуризації будуть лише ті позичальники, сума залишку яких досить невелика. Всі інші залишаться в тих же умовах, що й зараз.
А уявіть собі, якщо курс на момент реструктуризації буде 25 гривень за долар, а потім якимось дивним чином знизиться до 20 гривень, як прогнозують деякі експерти. Навряд чи банки погодяться знову перерахувати залишок кредиту.
В будь-якому випадку, банківська сфера поки жодного разу не залишалась у програші. І те, що за словами Гонтаревої, у разі втілення Меморандуму банки недоотримають 15 млрд. гривень, просто пустий звук відповідно до того, як би вони могли «нагрітися» за рахунок валютних коливань.
Анна Межова