Ми націлені на Європу – саме так пояснюється кожна державна реформа в Україні. На європейські показники орієнтуються і у Міністерстві охорони здоров’я. Саме з їхньої легкої руки відбулося скорочення ліжко-місць з 87,9 до 60-ти на 10 тисяч населення. Але Департамент охорони здоров’я КОДА пішов ще далі. Обласні чиновники звернулися до Броварської ЦРЛ з вимогою скоротити кількість ліжок до 38 на 10 000 населення. Та як можна піти на такий крок, коли лікарня і так працює з перенавантаженням! Керівництво лікарні почало бити на сполох
ЛІЖКОВИЙ ФОНД БРОВАРСЬКОЇ ЦРЛ: ЯКИЙ Є І ЯКИМ МАЄ БУТИ?
Тільки за 2015-ий та 5 місяців 2016-го року жителів Броварщини тут було проліковано 24 415, іногородніх – 3 571.
Тож чи доцільним є скорочення ліжкового фонду? Відповідь очевидна. І головний лікар Броварської ЦРЛ Валентин Багнюк її знає. Саме він першим виступив проти наказу Департаменту охорони здоров’я КОДА та наголошував на недоцільності скорочення ліжко-місць в лікарні.
Все логічно. Особливо для керівника, який бачить лікарню такою, якою вона є насправді: з усіма чеснотами та недоліками, з насиченими та перенасиченими буднями. Останні наступають принайм ні два рази на рік – під час епідемії, а ще – на вихідних, а ще – під час святкувань та урочистостей, а ще – влітку, коли спека та взимку, коли морозно. Так і виходить, що цілий рік. Тоді і про додаткові ліжка, і про розташування пацієнтів в інших, менш завантажених, відділеннях є сенс говорити.
«Якщо до нашої лікарні потрапляє пацієнт із гастроентерологічним захворюванням, де місць немає – ми можемо перевести його до пульмунологічного. Додаткові ліжка, наприклад, під час епідемії ставлять і у палатах, і в коридорі», – розказали журналістам “ГР” працівники інформаційно-аналітичного відділу лікарні.
І тут з жахом згадується цьогорічна епідемія грипу, тяжкі пневмонії, черга на консультацію до пульманолога у відділенні о 9 годині вечора близько 10 хворих, які постійно прибувають, незважаючи на пізній час і ліжка вздовж коридору. А на цих ліжках, між іншим, лежать старенькі чоловіки з важкими запаленнями легень, яким кожен маленький протяг чи «свіжа» інфекція від нових пацієнтів можуть завдати значної шкоди.
Так вистачає лікарні ліжко-місць чи ні? Валентин Багнюк каже, що наразі так. Але зауважує, що їх має бути більше. Наскільки? Давайте проведемо прості, хай навіть приблизні підрахунки.
Міського населення ми маємо 101 тисячу, в районі проживає ще близько тисяч осіб, разом – вже 180. А ще «плюсуємо» переселенців, яких тільки в Броварах близько 5 з половиною тисяч, а в район в літню пору виїжджає на дачі-відпочинок-шашлики-рибалку чи не увесь Київ. І все це – живі люди, які, на жаль, часто хворіють, травмуються, лікуються. А лікуються де? Правильно! У нашій ЦРЛ.
Тому шляхом простих арифметичних дій приходимо до висновку – сьогодні на базі Броварської ЦРЛ є 900 ліжок, а мало б бути, згідно методики МОЗу, як мінімум 1100, а то й всі 1200.
Давайте подивимося, як ці 900 ліжок трозташовуються по відділеннях (табл. 1). На перший погляд, все правильно. Є відділення, є ліжко-місця, є чіткий розрахунок. Та чи сходиться цей баланс? Для того, щоб це зрозуміти, звернемо увагу на завантаженість відділень за 2015 та 5 місяців 2016 рр. (таблиця 2).
У таблиці «промальована» вся правда життя. Цифра, що перевищує 100 відсотків і свідчить про перевиконання плану, у 2015-му дорівнювала 103,7%; у 2016-му – 107,3%.
Отже, статистика показує, що ліжкових місць дійсно не вистачає і по факту пацієнтів на порядок більше. А значить і додаткові місця, і процедура переведення пацієнтів до менш завантажених відділень – не вигадка, а вимушений захід.
Що тут скажеш? Лікарня, як може, намагається вийти із ситуації, яка склалася, але чи розуміють це пацієнти? Таких, хто за власним бажанням ляже в коридорі, не знайдеш.
На жаль, у Міністерстві охорони здоров’я про це не думають. Там пояснюють: зменшення місць дозволить вивільнити кошти, що витрачаються на пацієнтів у стаціонарі та «перенаправити» їх на закупівлю обладнання та ліків.
«За рахунок введення новітніх європейських світових технологій покращується обслуговування та зменшується кількість днів знаходження на ліжку», – каже Валентин Багнюк. Та при цьому зауважує, що акумулювати кошти треба не за рахунок самих же пацієнтів, а за рахунок державних програм.
Те, що пацієнта наразі лікують значно оперативніше та ефективніше, – зрозуміло. Ніхто не заперечує, що українська медицина рухається вперед. Але ми все ж таки поки що явно не у Європі і не до всіх змін можемо бути готовими на 100%. Саме тому міські чиновники і депутати стали на бік лікарні і за поданням головного лікаря Броварської ЦРЛ одноголосно прийняли рішення «Про недоцільність скорочення існуючого ліжкового фонду Броварської центральної районної лікарні».
Галина Корбут
