Приватний сектор Броварів займає значну частину міста. Проте, тут немає нормальних якісних доріг, відсутня каналізація, часто виникають непорозуміння з вивозом сміття… «Громадський ревізор» вирішив узагальнити всі проблеми приватного сектору та знайти шляхи їх вирішення.
Враховуючи велику кількість проблемних питань, ми виокремили три найболючіші та звернулися до міськвиконкому з проханням прокоментувати, як їх можна вирішити і чи є такі плани. Чесно скажемо, ні в управлінні житлово‑комунального господарства, ні у КП «Бровари-Благоустрій», ні навіть у відділі капітального будівництва нам не змогли дати відповіді на всі запитання.
Дорогі дороги
Першою і найвагомішою проблемою є повна відсутність нормальних доріг. Якщо по місту ще де-не-де дороги ремонтуються, то до приватного сектору руки не доходять. У деяких мешканців будинків виникала думка, щоб самим скинутися та заасфальтувати хоча б свою вулицю. Проте ці всі плани наштовхуються на одне «але» – цією ж дорогою будуть користуватися й інші. А можливо й взагалі великогабаритний автотранспорт. Тому термін придатності такої асфальтованої дороги може скоротитися у рази.
До того ж, навряд чи мешканці зможуть профінансувати асфальт такої ж якості, як наприклад має можливість «Бровари-Благоустрій» чи інші підрядники. Тому всі ці нюанси зводять нанівець бажання броварчан прокласти собі дорогу самостійно.
В європейських країнах дорожнє питання давно відпало. Там всі дороги або здані у концесію, або за їх реконструкцію і навіть використання відповідає підрядна організація. І в приватному секторі в тому числі.
Зокрема, багатий досвід проведення конкурсів з благоустрою територій накопичений владою міст Великобританії. Згідно з Актом про місцеве управління, органи місцевого самоврядування проводять конкурси серед приватних фірм при підрядах на будівництво будівель та доріг, санітарне очищення, прибирання території тощо. При організації обслуговування населення місцева влада може вдаватися до послуг власних служб тільки в разі їхньої перемоги на конкурсі з приватними підрядниками.
У великих же містах України навчились залучати бізнес до розбудови. Наприклад, у 2009 році аграрний холдинг «Миронівський хлібопродукт» відремонтував дороги у місті Ладижин Вінницької області.
У промислових містах вже стало звичним, що бізнес підтримує міськраду, допомагаючи з ремонтом доріг, а чиновники у міру своїх можливостей сприяють роботі бізнесу. Приміром, свого часу в рамках корпоративної соціальної відповідальності компанія «АрселорМіттал Кривий Ріг» виділила Кривому Рогу 6 млн грн на благоустрій та ремонт доріг та мереж зовнішнього освітлення. На ремонт яких саме доріг використовувати ці кошти, вирішує міська влада. Така співпраця була б дуже корисною і в Броварах. Звісно, промислових гігантів ми не маємо, проте все ж таки бізнес у нашому місті існує.
Освітлення VS хулігани
Іншою, не менш важливою проблемою приватного сектору Броварів, є освітлення. Керівник КП «Бровари-Благоустрій» Андрій Василенко часто жаліється на те, що тільки-но вкрутили нові лампочки, як вони вже всі «постріляні». Такої проблеми у Європі, звісно, немає. Тут більше питання виховання та морально-етичних норм. Забава досить дивна, адже після таких веселощів сам же хуліган буде йти цією вулицею навпомацки.
Цікаву ідею щодо заміни світильників на світлодіодні ще у січні цього року виголошував заступник броварського міського голови з питань ЖКГ Григорій Голубовський: «Ми розглядаємо можливість заміни світильників на світлодіодні, які споживатимуть набагато менше електроенергії. Приклади вже є у парку «Приозерний». Ми закупили не самотужки, звернулись до підприємств. І кожне взяло на себе зобов’язання купити світильники і ми таких світильників купили 22 штуки».
У приватному секторі втілити цю ідею можна було б частково за рахунок самих мешканців. Таке освітлення не тільки більш економне, його важче понівечити. Тобто скинутися одного разу на такі лампочки буде достатньо, аби вулиці були освітлені декілька років поспіль.
До того, ж новітні технології передбачають можливість встановлення так званої функції діммірування. Наприклад, при наявності датчика світло буде плавно регулюватися залежно від освітленості на вулиці. Тобто, коли освітлення не потрібне, воно буде автоматично вимикатися.
В якості показового прикладу можна навести містечко Тілбург у Нідерландах, де завдяки заміні старих люмінесцентних ламп в житловому районі, включаючи систему діммірування, енергоспоживання відразу ж скоротилося на 48%. Паралельно зменшились і затрати на обслуговування, оскільки світлодіоди мають значно більший строк служби.
Постійні потопи та відсутність каналізації
Як відомо, приватний сектор не підключений до централізованої каналізації міста. До того ж там відсутні зливні стоки. Від цього виникає низка проблем. По-перше, деякі мешканці примудряються врізати трубу до своїх вигрібних ям, аби не платити за відкачку, і виводити її на вулицю. По-друге, коли погода дощова, то весь приватний сектор – тоне. Підтоплює не тільки погреби, а й багато будинків потерпає від суцільної повені.
Кошти на зливну каналізацію у бюджеті міста на 2015 рік таки закладені. Згідно з останніми змінами, то на ці заходи планується виділити 590 тис. грн. Чи дійде черга і до приватного сектору, поки питання відкрите. Каналізаційна проблема також поки що залишається на плечах мешканців.
У приватному секторі є ще дуже багато проблем. Це і самозахват території вулиць та, як наслідок, нерівно встановлені забори окремих будинків, і занедбаність територій перед садибами, і скупчення сміття через небажання мешканців платити за його вивіз. Всього й не перелічити. Вирішити їх можна лише комплексно, в тому числі і залучаючи кошти бізнесу. Прикладів позитивного міжнародного досвіду безліч, потрібно лише правильно їх застосувати до наших реалій.
Аліна Яковенко
