Останнім часом майже щотижня у Броварах стаються аварії чи аварійні ситуації на дорозі. У деяких випадках водії відбуваються звичайним переляком та пом’ятим бампером, а у інших доходить до летальних наслідків. «Громадський Ревізор» вирішив проаналізувати чому так відбувається
Відповідь тут очевидна – недисциплінованість учасників дорожньо-транспортного руху. Але чому ж вони в Броварах такі несвідомі? Невже місцеві автошколи права видають без екзаменів? Ні! Насправді, проблема криється набагато глибше, ніж звичайна недбалість водіїв та пішоходів…
КРИЧІТЬ, ВАС ВСЕ-ОДНО НІХТО НЕ ПОЧУЄ
Замисліться. Коли ви в останнє бачили патрульний автомобіль на дорогах нашого міста? А регулювальника на перехресті з несправним світлофором? Можливо, намагалися зателефонувати у міліцію? Просто до диспетчера повідомити про проблему чи покликати на допомогу.
Напевно, кожен пам’ятає голлівудські фільми жахів, де жертва тремтячою рукою дотягується до телефону і набирає 911. І майже з першого гудка їй привітним голосом відповідає диспетчер. А поки вбивця встигає дістатися до нещасної, знайшовши її у закутках великого маєтку (як це зазвичай буває) будинок вже з усіх боків оточено поліцією. Маніяка під оплески сусідів виводять з будинку. Винного покарано. Браво американським поліціянтам!
А як же відбувається у нас? Слава Богу історій з маніяками не знаємо, але інших випадків величезна кількість. От звичайнісінька ситуація, що сталася декілька тижнів тому: будній день, вулиця Шевченка біля газової контори. Ранок, всі поспішають на роботу. «Поцілувалися» дві машини. Нічого серйозного, невеличкі подряпини. Хотіли зробити як годиться. Зателефонували в 102, аби викликати ДАІ та зафіксувати ДТП. Намагалися додзвонитися 20 хвилин. А вулиця вузька, дві полоси всього, затор створили. Всі поспішають, нервують. Вирішили роз’їхатися так, «полюбовно», і факт аварії залишився зафіксований лише на фотокамерах витріщак…
Та й випадок такий не одиничний. Жахлива аварія на Київській, у якій загинула невинна жінка. На місце ДТП приїхали патрульні з Києва. Невже звідти їхати ближче, ніж з Торгмашу? Та й взагалі чи їхня це парафія?
НА ВЛАСНІЙ ШКУРІ
Зацікавлені цим питанням, самостійно набираємо 102. Зайнято. Телефонуємо через 10 хвилин, потім ще через 20. Теж саме. Наступного дня просто ніхто не бере трубку. Як і через день… То куди ж нам звертатися за допомогою, як не до наших доблесних?
Озброївшись посвідченням журналіста, прямуємо до будівлі Броварського відділення ДАЇ. Потрапити всередину неможливо. Від коментарів по телефону відмовляються. Мовляв, є обласна прес-служба. Надсилайте їм запити. Все зрозуміло…
«Я вже не пам’ятаю, коли бачив патрульних в Броварах. А як якась проблема, то й взагалі неможливо дочекатися тих «гаїшників». Чув, що було в них скорочення, але як завжди страждають люди», – розмірковує Володимир.
НА ОДНИХ ПРЯНИКАХ ДАЛЕКО НЕ ПОЇДЕШ
Броварчани, як автовласники, так і пішоходи, доходять по висновку: «Відсутність контролю породжує хаос». Навіщо дотримуватися правил дорожнього руху, якщо за цим ніхто не слідкує? Наприклад, на вулиці Київській поблизу зупинки «Старий центр» на зелене світло дорогу перейти майже неможливо. І таких місць в Броварах не одне. А навіщо зупинятися на червоний сигнал світлофора, якщо ти запізнюєшся? Все-одно ніхто нічого не зробить за це…
Багато «літунів» і на вулицях приватного сектору. Найпопулярніші ті, які ведуть до столиці в об’їзд вулиці Київської, як от Коккінакі та Андрєєва. Навіщо думати про когось, якщо часу обмаль, а дорога дозволяє тиснути на газ.
І нехай в нашому місті хоч через кожні пів-метри почнуть встановлювати «лежачих поліцейських», хоч біля кожного пішохідного переходу встановлять світлофори, без реальних поліцейських, а не асфальтних, діла не буде! Збільшиться лишень загазованість і ми будемо дихати не повітрям, а важкими металами.
Як не прикро визнавати, поки що ми маємо дуже низький рівень свідомості. А отже, якщо немає покарання, то не буде і порядку.
«Я колись була у Франції. То там громадяни навіть якщо машин немає у полі зору, але на світлофорі червоний не будуть переходити дорогу. Так само і водії. Якщо пішохід ступає на «зебру» то вони зупиняються, аби пропустити. Така в них дисципліна. А в нас тільки й бачу, як школярі дорогу перебігають без переходів та світлофорів, прямісінько під колеса автомобілів», – розповідає Марія Іванівна.
Стає зрозуміло, що Броварському ДАІ, як гаранту безпеки на дорогах , грош ціна. Та зараз на нас чекають великі зміни. Реформа міліції в поліцію має завершитися вже до кінця 2015 року. Тоді й побачимо чи отримають Бровари другий шанс на безпечне життя, чи ні.
Кристина Славінська