Щорічно кількість мешканців міста збільшується – а що ж робити зі сміттям, кількість якого невпинно зростає? «Громадський Ревізор» вирішив проаналізувати всі існуючі у Броварах способи позбавлення від побутових відходів та визначити їх плюси та мінуси
З кожним роком Україна, як і весь світ, все глибше грузне у тоннах своїх же побутових відходів. Більш розвинуті країни вже давно ввели добровільно-примусове сортування сміття, втім Україна від цього поки що далека, а пункти прийому вторинної сировини наполовину порожні. Проте комунальним службам роботи завжди вистачає.
Комунальна «халява»
Мешканці комунальних багатоквартирних будинків мають набагато менше проблем, ніж жителі приватного сектору. Вони щомісяця отримують квитанції за комунальні послуги, у які вже закладено прибирання сміття. До речі, скарг від мешканців на регулярність вивозу та переповненість баків ми не почули. Проте багато хто жаліється на незручне розташування смітників та жахливий сморід, що іде від них.
«Поставили баки поряд з під’їздами. Воно ж, звісно, зручно – не треба далеко йти, але ж сморід стоїть такий, що мені на другому поверсі чутно. Вікна не можливо відкрити»,– жаліється Віталій.
Але ж всі ми знаємо історії, коли через те, що до смітника іти далеко, мешканці викидають сміття деінде. А якщо в будинку є сміттєпровід, хай навіть не працюючий, то взагалі ховайся. Викидають пакети туди, а потім у під’їзд зайти неможливо. І це при тому, що працівники ЖЕКів регулярно закривають виходи до сміттєпроводів.
Також багато жалоб від мешканців поступає на те, що машина, яка збирає сміття, розносить неприємний запах і потім від асфальту смердить на весь двір. А у теплу пору ця проблема постає особливо гостро. Через палюче сонце випаровування просто крутять голову. Але тут також без вини місцевих не обходиться, бо тече з тих самих пакетів, які вони викидають у контейнери. Та і тут комунальники пішли назустріч жителям і ввели нову практику. Відтепер регулярно після вивезення сміття дворами проїжджає машина, яка дезінфікуючою рідиною вимиває баки та асфальт. Працівники ЖЕКів впевнені, що такий метод допоможе позбавитись неприємного «амбре» надворі.
Завзяті підприємці
У кожного сміттєвоза є чіткий графік, коли і з яких будинків потрібно вивозити сміття. Графік сформований на підставі статистичних даних по кількості проживаючих у квартирах. Але, звісно, він не включає у себе приватні підприємства, які розташовуються на перших поверхах багатоповерхівок.
«Ми завжди пропонуємо підприємцям підписувати договір та сплачувати комунальні послуги, як інші мешканці будинку. Але багато хто наші пропозиції ігнорує. Є навіть такі, що ставлять свій бак для сміття для відведення очей, а самі користуються нашим»,– обурений нахабством бізнесменів начальник ЖЕКу №4 Ігор Громовий.
Приватні підприємці всі претензії на свою адресу, звісно ж, спростовують. Мовляв, у них все законно та чинно, а «не спійманий – не злодій». Тому всі правопорушення залишаються на їхній совісті. Працівники комунальних служб теж розводять руками. Максимум, що вони можуть зробити – це висунути попередження, не більше. Та несумлінні компанії просто пропускають їх повз вуха.
Сам собі хазяїн
Якщо жителі багатоквартирних будинків не мають головного болю, що робити з відходами, то мешканці приватного сектору з утилізацією сміття мають клопіт. Тут рішення приймають самостійно власники будинків. Хоча, насправді, від влади є вирішення проблеми – і не дуже погане, ми вам скажемо.
Прибиранням сміття у приватному секторі займається підприємство «Комунтранс». До 2012 року з проблемою боролося КП «Бровари-Благоустрій». Воно заключало з усіма будинками договори та регулярно вивозило пакети, які виставляли жителі. Однак, вся проблема була в тому, що зазначене підприємство роками не отримувало від громадян коштів за надані послуги. Так, на початок 2012 року, коли тендер на послуги виграла інша компанія, борг складав близько 240 тис. грн.
Тож «Комунтранс» вирішив виробити свою систему боротьби з неплатниками. Політика дуже проста – підприємство просто продає пакети із своїм логотипом. Саме ці пакети і забирає машина під час рейду.
«Я вже п’ять років живу у приватному секторі. Ми давно звикли до графіка машини. Та й, дякувати богу, місць, де можна купити пакети, достатньо»,– розповідає мешканка Старого міста Ганна.
Вартість пакету більша, ніж вартість пересічного поліетиленового сміттєзбірника в супермаркеті. Але в цю вартість вже закладено вартість його вивезення та утилізації. Тобто, купуєш пакет за 4 гривні та більше нічого не платиш, просто у назначений день виставляєш наповнений за ворота і машина його забирає. До того ж об’єм одного пакету – 60 літрів, тобто родині з 2–3 чоловік вистачає двох пакетів на тиждень. А пільгові категорії громадян отримують два такі пакети на місяць безкоштовно. На диво, автомобіль чітко притримується зазначеного графіку.
Та що ж роблять мешканці, які не вважають за потрібне купляти спеціальні пакети? Ви не повірите, але вони теж у назначений час виносять на двір своє сміття сподіваючись, що його також заберуть «під шумок». Комунальники, звісно, збирають такі пакети так само, і щасливі махінатори радіють, як їм вдалося обдурити систему. Та хотілося б запитати: чи це саме та Європа, до якої ми так прагнемо?
«Щоденно ми проводимо збір сміття по вулиці Київській, бо це головна магістраль міста. Дуже багато людей виставляють на дорогу не «коммунтрансовські» пакети і ми вимушені їх забирати, бо якщо залишити, то це псує все враження від міста»,– жаліється керівник КП «Бровари-Благоустрій» Андрій Василенко.
Муніципальні «свині»
Але несумлінні «приживали» – це й ще не найгірший варіант. Багато людей викидають сміття прямісінько до лісосмуги, тим самим ще більше забруднюючи екологічний фон міста та приміських територій. Просто їдуть вранці на роботу та виносять з машини пакети з відходами. Там їх розривають собаки, а вітер розносить дрантя по території зеленої зони.
Зробити міська влада з цією проблемою нічого не може, бо лісосмуга між Броварами та Києвом підпорядкована Дарницькому району столиці. А тамошнім посадовцям до зеленої території поряд з нашим містом діла небагато. Звісно, вивіз сміття у непередбачені для цього місця є серйозним правопорушенням та передбачає сплату штрафу у розмірі від 300 до 1300 грн. Та на практиці справа обмежується лише словесною доганою. А несумлінні правопорушники тільки й радіють з цього та продовжують перетворювати зони відпочинку на токсичне звалище.
Звісно, за день всіх громадян не перевиховаєш. Та й немає такої кількості кадрів, аби стояти на кожному узбіччі чи в лісосмузі та контролювати. Тому залишається лише відчайдушно звертатися до людського сумління й нагадувати, яку загрозу несуть наші відходи планеті. Погодьтеся, дуже неприємно влаштовувати пікнік не природі та замість чистого повітря вдихати випари смітника. Але хто ж це неподобство робить? Такі ж самі люди, як і ми з вами. Тож, можливо, коли наступного разу будемо жалітися на забрудненість галявин, спочатку замислимося, чи не ми самі винні у такому становищі навколишнього середовища.
Кристина Славінська
