До редакції «Громадського Ревізору» надходить купа звернень від броварчан на те, що у них по півроку не працює стаціонарний телефон. В «Укртелекомі», який надає послуги зв’язку, в свою чергу запевняють, що роблять все можливе для вирішення проблем. «ГР» спробував розібратися, як вийти із цього «замкненого кола»
По той бік слухавки… тиша?
«Телефон не працює ще з березня, вже майже 7 місяців. Звертався і до начальника, телефонував і до контакт-центру, ходив разів вже 100. І я залишав заявку не раз, мені говорили, що так, вона в нас є, чекайте. Може ви допоможете», – звертається Борис Олександрович.
Мешканці вулиці Олімпійська, 10-А теж обурені роботою «Укртелекому»: «Майже рік не працюють телефони. Ми вже куди тільки не телефонували, а результату жодного! Спочатку нам говорили, що потрібно залишити заявку. І якщо спочатку хоча б обіцяли за декілька днів все виправити і відправити спеціаліста, то зараз просто кажуть – чекайте. Скільки вже можна годувати обіцянками?».
Користувачі мають відчуття, що їх кинули напризволяще: «Спочатку квитанції приходили порожні, а от зараз вже навіть квитанцій не шлють. Що в них там відбувається, нікому не відомо».
Така сама ситуація і на бульв. Незалежності, і на Білана. Та що там казати, якщо майже місяць відрізаними від зв’язку були дві амбулаторії сімейної медицини. Броварчани не могли викликати ані лікаря, ані невідкладну допомогу.
Зібравши всі заявки, направляємо офіційний запит до ПАТ «Укртелеком». Через прес-службу компанії нам повідомили, що причин зникнення телефонного зв’язку може бути багато, але найпоширеніша – крадіжки телефонного кабелю.
«Варто зауважити, що у цьому році в місті Бровари зареєстровано 25 випадків крадіжок кабелю», – подає інформацію прес-центр.
Це при тому, що раніше подібних випадків взагалі не було. Замість того, щоб спробувати якомога швидше усунути проблему, в «Укртелекомі» розводять руками, а всі огріхи в роботі скидають в бік зловмисників.
«Зі свого боку, компанія докладає максимум зусиль, щоб по можливості максимально оперативно усувати наслідки дій злочинців. Але, на жаль, кількість подібних ушкоджень та повторних крадіжок не завжди дозволяє ліквідувати їх так швидко, як того хотілося б нам і нашим клієнтам», – виправдовується компанія.
Якщо термін у 5–6–7 місяців для компанії – «максимально оперативно», то що робити абонентам, більшість з яких пенсіонери, які справно платили за послуги? Саме пенсіонери – одні з небагатьох, хто продовжує користуватись стаціонарним телефоном і не переходить на мобільний зв’язок.
Крім того, якщо компанія проводить хоч якість ремонтні роботи, абоненти мають бути попереджені. На офіційному сайті «Укртелекому» актуальної інформації щодо ремонтів у Броварах немає. Натомість, можна знайти інформацію по інших населених пунктах. Хоча і вона є застарілою, станом на січень цього року.
«Нам дуже шкода, що така ситуація спричиняє незручності нашим абонентам», – додають укртелекомівці.
Шкода то може й шкода, але хто відповідатиме за безлад, який вже не перший місяць відбувається. А сама головна проблема, що «Укртелеком» – компанія-монополіст на ринку і споживачі послуг не мають альтернативи.
Реакція на звернення – як манна небесна
У компанії скаржаться, що часто просто не знають про несправності та просять абонентів обов’язково подати заявку.
«Через відсутність заявок, підприємство зв’язку не дізнається, що у абонента є проблеми з телефоном. Тільки у випадку масових аварій в картці абонента ставиться позначка щодо нероботи телефону», – розповідають у прес-центрі «Укртелекому».
Тож, якщо ви ще не «оббили» пороги та не «обірвали» телефони телекомунікаційної компанії, то перше, що вам слід зробити, це зателефонувати до Контакт-Центру за номером 0-800-506-800, який працює цілодобово. Інший варіант – звернутись до бюро ремонту телефону за номером 0-800-506-508, де в автоматичному режимі, дотримуючись голосових підказок, залишити заявку.
Набираючи вказані номери телефонів, будьте готовими, що відповість вам не жива людина, а робот. Він запропонує ввести номер телефону, за яким ви обслуговуєтесь. В іншому випадку вас просто не з’єднають з оператором.
Та навіть якщо вам вдасться «пробити» стіну байдужості, не слід одразу радіти та чекати на допомогу. Досвід броварчан є тому підтвердженням, адже реакцію на заявки чекають місяцями. Обіцяного, як кажуть, 3 роки чекають…
Софія Левицька
