Дерева – легені міста. Одначе інколи і вони можуть захворіти, постаріти чи вирости до надвеликих розмірів та стати небезпечними для перехожих. Як дізнатися, чи вважається дерево у вашому дворі аварійним та хто має відповідати за його спилювання, розповідає «Громадський ревізор»
Аварійне чи ні?
Пояснення того, яке дерево можна вважати аварійним, регламентується Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України. Згідно нього, «аварійне дерево» — це дерево, яке може складати загрозу для життя і здоров’я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будинки, споруди або знаходиться у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану і інших стихійних природних явищ.
Окрім цього, за аварійні вважають дерева, які досягають своєї вікової межі чи мають значну суховершинність (тобто, більшість його гілок засохли). Також небезпеку для оточуючих становлять насадження з гнилою серцевиною.
Спилювати чи не спилювати?
Якщо є можливість, треба спробувати обійтися без кардинальних заходів. Інколи стан дерева може полегшити звичайне кронування чи видалення сухих гілок. Після таких заходів більшість дерев можуть відновитися та ще довго милувати своєю красою.
У випадку, якщо дерево перебуває у критичному стані і без його спилювання не обійтися, потрібно чітко розуміти, хто саме має це робити.
«Якщо дерево росте на подвір’ї вашого приватного будинку – ви самі можете ним розпоряджатися та кронувати чи спилювати його на власний розсуд. Інша справа, якщо дерево росте на прибудинковій території багатоповерхівок. Усі дерева, які ростуть на території громади, є облікованими, а це значить, що спилювати чи кронувати такі насадження заборонено», – прокоментувала начальниця УБЖКГІТ Світлана Решетова.
Тож якщо ви бачите, що дерево на вашій прибудинковій території є аварійним, зателефонуйте до «Контакт-центру» БМР +3804594-61111, +38(067) 483 4368, +38(093) 170 8292 та лишіть відповідну заявку. Відповідальним за видалення аварійних дерев поза межами приватних будинків броварчан є КП «Бровари-Благоустрій».
Разом з тим, не варто очікувати дуже швидкого вирішення питання. Справа в тому, що після того, як до «Контакт-центру» надійде заявка щодо аварійності певного дерева, його обов’язково мають обстежити та встановити, чи справді його потрібно зрізати, чи все ж можна обійтися менш радикальними заходами, як-от кронуванням.
Головний еколог Броварів Юрій Жимайлов пояснив: «Після того, як «Контакт-центр» отримує заявку, її передають комісії по обстеженню. Ця комісія виїжджає на місце розташування дерева та оцінює його стан. Якщо воно дійсно аварійне, створюється акт на це дерево, після чого рішення щодо його видалення виноситься на засідання виконавчого комітету БМР. Після його ухвалення видається ордер, котрий передається КП «Бровари-Благоустрій». Саме це підприємство вирішує, як швидко буде видалене дерево, згідно до свого графіку.
На практиці, терміни його спилювання залежать від двох факторів: місця розташування та стану. Приміром, якщо таке дерево знаходиться на території навчального закладу чи просто біля дороги та ризикує завдати шкоди людям – його видаляють вже на перший-другий день після рішення виконкому. Якщо дерево розташоване десь в лісопосадці чи іншому місці, де майже немає людей – першим у черзі на видалення йому не бути».
Що буде, якщо самовільно спиляти дерево?
Якщо дерево росло на вашому власному подвір’ї – нічого, адже ви можете самостійно розпоряджатися усіма зеленими насадженнями на своїй приватній території.
У випадку, якщо було самовільно спилено дерево на загальноміській території, такі дії вважатимуться правопорушеннями та будуть каратися штрафами. Згідно до статті 153 Кодексу України про адміністративні правопорушення, «Знищення або пошкодження зелених насаджень, окремих дерев, чагарників, газонів, квітників та інших об’єктів озеленення в межах населених пунктів … тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян…». Тобто, штраф складатиме від 170 до 510 грн.
Одначе на початку лютого Верховна Рада прийняла у першому читанні законопроект, який передбачає зміни вищевказаної статті. Так, штрафи за самовільне знищення дерева на території міста зростуть удесятеро і будуть сягати 1700 – 3400 гривень для громадян.
Окрім того, законопроектом передбачено введення нової статті 246-1 до Кримінального кодексу, яка передбачатиме позбавлення волі на строк до 3-х років за умисне пошкодження чи знищення зелених насаджень у випадках, якщо такі дії спричинили істотну шкоду. Істотною шкодою вважається така, що в 20 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. За словами голови Державної екологічної інспекції Андрія Мальованого: «Якщо вирубка дерев нанесла збитків на 340 гривень, порушник заплатить штраф понад 8,5 тисяч гривень. Максимальна сума штрафу – 17 тис. грн. Також порушникові можуть призначити виправні роботи на строк до 2-х років, обмеження чи позбавлення волі на 3 роки»
Наразі цей законопроект готують до 2-го читання.
