ДЕ Б ГРОШЕЙ НАЗБИРАТИ СКІЛЬКИ НАСПРАВДІ КОШТУЄ БЕЗКОШТОВНЕ НАВЧАННЯ?

Офіційно навчання в державних закладах освіти безкоштовне, але всі знають, що на батьківські збори без грошей не сунься. Миючі, ремонти, подарунки вчителям та директорці. З кожним роком коштів здавати доводиться все більше. То скільки ж насправді коштує безкоштовне навчання у Броварах дізнавався «Громадський Ревізор»

Напевно кожен пам’ятає білі папірці, що приносять діти із школи. Саме на цих «клаптиках» до відома батьків доноситься на скільки збідніє їх родина цього місяця. І якщо раніше цифри були невеликі, і на сімейному бюджеті відображалися мінімально, то тепер хоч за голову хапайся…

З КОГО ПИТАТИ?

«Прийшла дитина додому, при­несла папірець. Треба здати в загальній сумі майже 700 гривень на потреби класу, школи, ремонти. І не зрозуміло за місяць чи за рік, чи за півріччя. А звідки такі кошти брати ніхто не каже. І що це за потреби такі нагальні?» – обурений Андрій, батько п’ятикласника.

Але запитання це Андрій, як і більшість батьків, задає своїй дитині, друзям, журналістам, але не батьківському комітету і шкільним вчителям. Здебільшого такі батьки навіть не приходять на збори, де вирішують чи робити ремонти в класі, чи дарувати вчи­тельці подарунок на свято, скільки коштів потрібно на нові шпалери та чи потрібні ці шпалери взагалі. А якщо і приходять, то сидять тихенько за останньою партою і мовчки з усім погоджуються.

«Всі лаються на батьківський комітет. Ніби то ми гроші деремо для себе, а не на потреби класу. Але ніхто до батьківського комітету не хоче вступати. Бо це час потрібен і нерви аби з’їздити за подарунком, обрати його, привезти, подарувати, а ще й вислухати, що ми кошти в кишеню собі кладемо», – ледве стримує образу Марина, голова батьківського комітету.

НЕСКІНЧЕННА СУПЕРЕЧКА

Батьки розділилися на два табори. Одні стверджують, що навчання повинно бути безко­штовним, тому жодної копійки до школи не принесуть. Інші ж ратують за оновлення класів, в яких вчаться діти, подарунки вчителям і директорці на всі свята та придбання нових сучасних підручників. І вже їм здається, що компромісу, чи, як кажуть, «золотої середини» ніколи не досягти.

А от нашим журналістам, як незацікавленій стороні, предмет конфлікту і зовсім незрозумілий. Навчання у школі є дійсно безко­штовним, всі внески – благодійні. А їх розмір визначається на батьків­ських зборах, де слово може взяти будь-хто з батьків. І навіть, якщо більшість прийняла рішення, що вам не подобається, ніхто не буде обов’язково «збивати» з вас гроші.

«Я не здаю до школи жодної копійки. У нас безкоштовна освіта, а на подарунки вчителі ще повинні заробити. А якщо моя дитина з хорошиста скотилася до двієчника, то за що подяка?! Якби я хотіла платити за навчання, то наймала б вчителів додому», – пояснює свою позицію Наталія.

І в цілому, Наталія права. Здавати чи не здавати гроші – це її право. Так само, як право батьків отри­мати звіт за використані кошти. І здебільшого, наприкінці кожного навчального року батьківський комітет звітується за використані кошти перед батьками. Але хто ж приходить слухати ті звіти? Всім не до того…

ЗА ЧИЙ КОШТ БЕНКЕТ?

«Питання не таке просте, як здається на перший погляд. Якщо у держави немає коштів на якісь шкільні потреби, напри­клад, заміну вікон, то варіантів вирішення проблеми є декілька: чекати роками, поки гроші з’являться, або зібрати з батьків та зробити самостійно. Та я вва­жаю, що коли питання стоїть про здоров’я дитини, то тут нема чого думати», – каже Віктор.

В управлінні освіти зізнаються, що грошей дійсно виділяють недостатньо. Але на найнеоб­хідніше вистачає. На цьогорічній сесії депутати виділили на заклади освіти майже 17 мільйонів. Хоча на повне оновлення шкільних приміщень цього і не вистачить, та найбільш нагальні питання, як дерев’яні вікна та старі спортзали вирішить.

«В цьому році у нас заплановано завершити заміну вікон в усіх школах міста, зробити сучасні ста­діони на території ЗОШ №1, 3, 10 та завершити капітальні ремонти у приміщеннях», – розповідає Лариса Виноградова, заступник міського голови з гуманітарних питань.

Окремо депутати виділили ще майже чверть мільйона на миючі та дезінфікуючі засоби для шкіл. Але цих коштів вистачить в кра­щому разі на півріччя не більше. А далі знову з батьків доведеться збирати… Але, звісно ж, за згодою останніх.

Отже, ніякої диктатури! Не бій­теся задавати питання та вносити власні пропозиції, бо коли діло стосується ваших грошей і вихо­вання вашої дитини, то відмовок тут бути не повинно!

Ксенія Хотянович