Вбогий вигляд старих сміттєвих баків в змозі зіпсувати враження навіть від найновішого житлового комплексу. Чи отримають броварчани нові контейнери для збору ТПВ дізнавався «Громадський Ревізор»
Цієї зими чи не найбільше за все нарікань від броварчан «Громадський Ревізор» почув на сміття. Ніби то обслуговуюча місто компанія не справляється із своїми обов’язками, сміття не вивозять і вже зовсім скоро місто потоне у своїх же відходах. Наші журналісти вирішили провести рейд броварськими дворами і побачити на власні очі який стан справ на сміттєвих майданчиках по всьому місту. Та не лише заваленість баків здивувала «Ревізора», а й їхній стан. Заіржавілі, з відваленими колесами, смердючі та з прогнилим дном. Чого тільки не побачили ми у дворах багатоповерхівок. Тож, навіть якщо вивезти все сміття, то сморід буде й надалі поширюватися від баків, а їх зовнішній вигляд буде псувати загальне враження від двору.
«Це ж неможливо винести! Будинок новий, майданчик дитячий гарний, а ці смітники все враження псують! А підійти до них взагалі неможливо. Смердить за кілометр. Невже не можна виділити гроші і нові придбати?» – обурений Володимир.
ПРЕВЕНТИВНІ МІРИ
Влітку працівники ЖЕК-1 вигадали власну методику прибирання. Щоранку, центральними вулицями міста проїжджала машина із дезінфікуючою рідиною, яка поливала асфальт на прибудинковій території та сміттєві контейнери.
«Через зношеність автомобілів «Комунтрансу» ми вимушені постійно прибирати дороги за ними. А через високу температуру влітку нам доводиться регулярно робити подібні процедури, бо випаровування від сміття неймовірні. Незрозуміло, що там таке викидають», – пояснювала нам Зоя Боєцька, начальник ЖЕК-1.
Але одне миття навіть влітку мало чим зараджувало контейнерам, які вщент просякли неприємним амбре. І хоча взимку аромати «замерзли» разом із водою в калюжах, та проблему це аж ніяк не вирішило. Зовнішній вигляд смітників і надалі залишає бажати кращого.
ВСЕ НЕ ТАК ШВИДКО
Аби отримати відповідь, «Ревізор» попрямував до управління житлово-комунального господарства, яке й відповідає за стан будинків та прибудинкових територій Броварів і за зовнішній вигляд сміттєвих майданчиків зокрема.
«Всього в місті зараз 360 комунальник сміттєвих контейнерів. З них 133 – власність «Комунтрансу». Останнім часом ми дуже багато нарікань чуємо на їхню роботу, але зараз ми не можемо одразу припинити із ними співробітництво, бо маємо витримати процедуру розірвання договору, аби не залишити половину міста взагалі без контейнерів», – пояснює Галина Плотнікова, начальник УЖКГ.
Вже у перших числах нового року до компанії було надіслано лист-повідомлення про розірвання договору через регулярне невиконання його умов. А вже зараз готується конкурс на нову обслуговуючу компанію з вивозу ТПВ, що планують провести вже в лютому.
«Зараз ми розробляємо умови нового договору. В них обов’язково пропишемо достатню кількість сміттєвих контейнерів в задовільному стані. І новий графік прибирання сміття, щоб не захаращувати сміттєві майданчики», – ділиться планами Галина Плотнікова.
ФАРБОВАНІ ЗЕЛЕНИМ
Та серед розмаїття потворних та смердючих контейнерів яскраво виділяються новенькі-зелененькі, що все частіше можна зустріти на броварських подвір’ях. Це баки місцевого підприємства ТОВ «Бровари-Вторма», керівником якого є депутат міськради від БПП Леонід Черепейнік. Ці контейнери призначені для роздільного збору вторинної сировини. Майже на кожному більш-менш великому подвір’ї красуються три зелені контейнери: для скла, для пластику і макулатури.
І все б нічого, адже ініціатива й справді схвальна, бо вже добрий десяток років з блакитних екранів, із шпальт газет та з біг-бордів нас закликають берегти планету. Неодноразово нарікалося, що ми знаходимося на межі екологічної катастрофи і, якщо негайно не припинити безконтрольно засмічувати навколишнє середовище, то нашим онукам не буде життя на Землі. В Україні нарешті з 2018 року вводиться примусове сортування відходів і подібні контейнери припинять бути дивиною.
Та проблема в іншому – всі контейнери, розміщені на території міста, є малими архітектурними формами і їх розташування повинно бути погоджено міською радою. Така ніби то незначна деталь, але саме вона легко перетворює підприємство з благородної організації, що опікується нашою екологією, на звичайного порушника. Ще одна дуже цікава деталь – ТОВ «Бровари-Вторма» виступає лише посередником між споживачами та переробними компаніями, приймаючі від мешканців безоплатно вторсировину і збуваючи її за гроші. Одне діло – це коли таку практику введе міська влада і кошти від «посередництва» будуть використовуватись на користь міста, а інше – коли вони лише збагачують приватну кишеню.
Маргарита Струтинська
