Бровари залишаться у 2016 році без державної субвенції. І це не тільки прикро, а ще й трішечки підступно. І ось чому
Бюджетні подарунки – не для Броварів!
На розгляді прем’єра зараз знаходиться проект постанови Уряду з вельми абстрактною назвою – «Деякі питання надання у 2016 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій».
Проектом встановлені конкретні міста та райони України, що отримують бюджетні субвенції та конкретний перелік об’єктів та заходів, на фінансування яких ці кошти мають піти. Негласно такі субвенції називають «депутатським фондом», який формується та використовується під кожного лояльного та потрібного народного депутата. Саме за рахунок цих коштів народні обранці намагаються частково виконати свої передвиборчі обіцянки та продемонструвати хоч якусь активність напередодні чергових/позачергових виборів. Подейкують, що голови райдержадміністрацій та міські голови не можуть витратити ані копійки з тих коштів без особистого погодження «смотрящєго» нардепа. І чим більша лояльність обранця до чинної виконавчої влади, тим більший ресурс «депутатського фонду» він може отримати.
Звичайно, парламентарі-мажоритарники намагаються за будь-яку ціну «вибити» собі бонусів по максимуму. Прописують в своїх «заявках» всі місцеві громади, що входять до їх виборчого округу. Адже це часто-густо єдиний вагомий результат їх праці для округу за всю парламентську каденцію. Якої ж «манни небесної» чекати 97-ому виборчому округу, до складу якого входять і Бровари?
Що ж, результат вас шокує! Як ми бачимо з таблиці, з 12 млн. грн. Бровари отримали… нічого!!! Чому ж саме Броварам нардеп «віддячив» у стилі російського прем’єра – «Денег нет, но вы держитесь здесь»?
Депутатська «віддяка» неслухняному місту
Причина лежить винятково у політичній площині. Бровари донедавна – політична вотчина Різаненка. Саме тут йому вдалося створити колись потужній пул однодумців, які двічі доводили його до депутатського крісла. Саме в Броварах на повну працювала ідеологічна машина на створення образу Різаненка як проєвропейського месії з американською освітою та… російською кар’єрою. Проте на тлі перманентної економічної та політичної кризи в країні штучно створений образ інтелігентного реформатора почав сходити нанівець.
Відсутність вагомих досягнень на всеукраїнській політичній арені, абсолютна незацікавленість в вирішенні гострих проблем Броварів та району, повне фіаско у викритті корупційних та земельних скандалів кардинально змінили вектори електоральних симпатій в Броварах.
Остаточне розчарування симпатиків Різаненка спіткало після крайніх місцевих виборів 2016 року в Броварах.
Примарна так звана «демократична більшість», умовно створена на базі депутатів від БПП, Самопомочі та Демократичного Альянсу, з тріском провалила вже перший екзамен на зрілість, чим викликала вкрай агресивну реакцію свого «патрона».
Дійшло до того, що втративши самоконтроль, Павло Різаненко дозволив собі «рукопашну» з представником своєї ж партії в стінах міськради та й ще під звуки Державного Гімну України. Голосування окремих представників цих фракцій всупереч «лінії партії» продемонструвало слабкість організаційної структури, превалювання власних амбіцій лідерів над спільними інтересами та відсутність об’єднуючих факторів всередині мертвонародженої «більшості». Такий стан справ завдав болючого удару по авторитету Різаненка як партійного організатора та втілювача ідей Майдану в Броварах. На тлі масового розчарування у фігурі Різаненка-політика під сумнівом також опинився створений ним образ безкорисного антагоніста матеріальних благ. На шпальти броварських газет та центральні канали телебачення потрапили відомості про численні земельні ділянки, елітні квартири та доходи з Російської Федерації Павла Різаненка та його близьких.
Таким чином, відсутність Броварів серед отримувачів коштів «депутатського фонду» можна розцінювати, як своєрідну «помсту» броварчанам за «політичну зраду». І це вже не перша спроба нардепа помститися «неслухняній» громаді.
Нагадаємо, що 8 червня, на розширеному засіданні Уряду Павло Олександрович виступив проти виділення коштів з Державного фонду регіонального розвитку на реконструкцію центрального міського парку «Перемоги» в Броварах. Як зазначив у своїй промові Різаненко, фінансування такої реконструкції є прикладом неефективного використання державних коштів місцевими громадами. Аргументуючи свою позицію, нардеп навіть вдався до відвертих маніпуляцій, заявивши, що «проти цього проекту виступає громада у значній частині».
Наступна станція – кінцева…
Вочевидь, Різаненко намагається перенести центр свого впливу до Броварського та Баришівського районів, використовуючи безпрограшний метод «кнута та пряника». Задобрюючи районне керівництво мільйонними субвенціями, Павло Олександрович за законами жанру буде намагатися отримати жорсткий контроль над ключовими посадами райдержадміністрацій та райрад. В тому числі шляхом кадрових перестановок в РДА та спробами «переформатувати» більшість у районних радах.
Підтвердженням наших припущень є і нещодавнє призначення на посаду голови Баришівської РДА колишнього «головного міліціонера» Броварів Миколи Клименка, якого в кулуарах броварської політики чітко ідентифікували як «людину Різаненка».
Подейкують, що нардеп ініціює кадрові чистки і в Броварській РДА. Останнім часом Павло Олександрович чимало часу проводить у співбеседах з депутатами Броварського району, не приховуючи своїх намірів «перезавантажити» райраду та отримати ту депутатську більшість, яку йому не вдалося створити в міській раді.
Проте, є кілька «але»… І головне з них – час, який грає проти нардепа. На фоні глобального падіння рейтингу правлячої партії – невиконані власні передвиборчі обіцянки, втрата політичного авторитету та чималі матеріальні статки Різаненка та його близьких, які спаплюжили німб альтруїста та євроромантика. Все це – квиток до другого класу екс-перспективних та, на жаль, вже немолодих «колишніх». І скасувати цю тенденцію поки що нікому не вдалося.
Ну, а нам залишається триматись тут з гарним настроєм та міцним здоров’ям!
Захар Макінтош
