Приїжджаючи до села, перше, чим вихваляються сільські мешканці – це чиста колодязна вода. Вона і на смак інша, і не має осаду. Проте, чи замислюються жителі сіл про те, звідки вода потрапляє у колодязь? Мабуть, не всі.
У Броварському районі є село Гоголів. Воно славиться великою кількістю ставків та водоймищ. В інвестиційному паспорті села на 2015 рік написано, що з болотної оболоні вода виводиться у Трубіж штучним каналом. Саме цей канал і зацікавив місцевихактивістів. До нашої редакції надійшло відео, на якому видно, як у канал викидається велика кількість сміття і він починає нагадувати помийну яму. Наші журналістивирішили поцікавитися, чому таквідбувається.
4 ГРИВНІ НА ЗБЕРЕЖЕННЯДОВКІЛЛ′Я
«Громадський ревізор» надіслав запит у Гоголівську сільську раду із запитаннями щодо того, в якому стані перебувають очисні споруди села та чи налагоджений центра лізований збір побутових відходів. Стосовно першого питання, поки ми не отримали відповіді. Проте у комунальному відділі сільради нам розповіли, що підприємство «Комунтранс-Бровари» регулярно останньої суботи місяця вивозить сміття. Облік мешканців, які погодилися на вивіз відходів, ведеться виключно за кількістю придбаних пакетів «Комунтрансу». Завозять їх приблизно 1000 штук. У сільраді зазначають, що лише приблизно третина мешканців погодилися оплачувати вивіз побутового сміття. Однак, сподіваються, що весною їх побільшає. Гоголівці розповіли, що один пакет «Комунтрасу» коштує близько 4 гривень. Для порівняння, у Броварах вартість пакету складає 2,08 грн. Проте варто врахувати, що до полігону, куди компанія вивозить сміття, від Гоголева довше їхати, ніж від тих самих Броварів. Тому значно більше бензину потрібно витратити. Від цього і вартість пакетів дорожча. Із розмов з жителями Гоголева нам стало відомо, що не всі навіть розуміють, навіщо платити за вивіз сміття. Наприклад, один чоловік поважного віку на наше питання, чи вивозить у них сміття «Комунтрас», відреагував досить показово: «А навіщо? Ви що, хочете вивозити, бо у вас його багато (сміття – ред.)?» Ми не наважились спитати у нього, куди він викидає пластикові пляшки та пакети, які не розкладаються роками. Адже, як показує досвід, багато сільських мешканців звикли все те, що не викинеш на гнійник, просто спалювати. Вони не цікавляться питаннями екології, тому такі речі для них звичайна річ. Справедливості заради варто зауважити, що нам вдалося поспілкуватися з мешканцями Гоголева, які погодилися на умови «Комунтранс-Бровари». Всі вони, як один, стверджують, що компанія вивозить у них сміття в останні вихідні місяця. Хоча жаліються, що іноді сміттєвози їздять досить рано, тому потрібно мало не ловити ці машини.
ГОГОЛІ ВСЬКЕ СМІТТЯ У ВОДАХ ДНІПРА
Чому активістів зацікавило саме село Гоголів? Адже подібних сіл тільки по Броварському району налічується сотні. Справа в тому, що вода зі штучного каналу впадає в річку Трубіж, яка, в свою чергу, тече до Дніпра. Тобто, все те сміття, яке мешканці Гоголева та інших сіл скидають у воду, рано чи пізно «допливе» до найбільшої водної артерії України. Питання екології у сільській місцевості – актуальне не тільки для Броварського району. Сотні тисяч сільських мешканців по всій Україні навіть не замислюються над тим, що безконтрольний викид чи спалювання сміття шкодить озоновому шару нашої планети. Задля виправлення ситуації, перш за все, потрібно масштабне інформування населення про небезпеку, якої завдають їхні дії нашій землі. Не варто вводити «обязаловку» по підписанню договорів зі сміттєвими компаніями, це визве непорозуміння та відторгнення у людей. Необхідно, аби мешканці самі зрозуміли, що віддавши декілька десятків гривень за вивіз сміття, вони убезпечать себе від забрудненої води у колодязях та зможуть дихати свіжим повітрям, не боячись отруїтися.
