Статус країни-спонсора тероризму – це як чорна мітка країні, яка стає ізгоєм. У той же час потрібно розуміти, що визнання спонсором тероризму з боку Сполучених Штатів мало б значно більші та жорсткіші наслідки, ніж аналогічний крок з боку Європарламенту
США першими в світі почали ставити питання про відповідальність уряду конкретної країни за терористичні дії, які відбуваються на території інших країн світу. У 1979 році до чорного списку потрапили Лівія, Ірак, Південний Ємен і Сирія. 1982 року до них доєдналася Куба, у 1984 році – Іран, а в 1988 – КНДР. Декілька країн пізніше були з нього викреслені та зараз в ньому залишаються Куба, Іран, Північна Корея та Сирія. Сирія – це єдина країна, яка вже 50 років визначена спонсором тероризму.
Головні санкції, які накладаються на такі країни – це:
- Заборона на продаж зброї;
- Контроль за експортом товарів подвійного призначення;
- Економічні санкції;
- Накладення фінансових обмежень.
Тобто всі такі санкції формально вже накладені на російську федерацію. Деякі з них накладені не дуже якісно й тому є можливість їх посилювати. Проте — це стосується випадку, якщо б уряд Сполучених Штатів визнав росію країною-терористом. У випадку ЄС, який не має повноцінних важелів для реалізації такого рішення, можна говорити, що санкції стосуватимуться економічної площини. Під тиск підпадуть всі європейські компанії, у тому числі в споживному секторі, як виробники продуктів, які попри всі заяви ще залишаються на російському ринку. А також буде посилений контроль товарів подвійного призначення, як наприклад ті, що були в іранських дронах або при виробництві військової оптики на підприємствах ВПК московії.
Поки що окремі країни, як Польща, визнавали російську владу терористичним режимом, але це мало лише політичні наслідки. Але сукупність таких визнань у Європі допомогла учора прийняти відповідне рішення в Європейському парламенті. У той час США вагаються в прийнятті відповідного рішення, залишаючи собі можливість політичного лавірування.
Політичний оглядач Олексій Дорошенко
