Епідемія COVID-19 змусила українців «затягнути» паски: багато хто залишився взагалі без роботи, комусь урізали зарплату. Більшість за час карантину «проїла» всі заощадження. Шукати шляхи оптимізації бюдж етних витрат змушені і місцеві чиновники. Які перспективи виконання бюджету міста на 2020 рік за видатками та звідки планують акумулювати додаткові фінансові ресурси, «Громадськ ий ревізор» запитав у міського голови Ігоря Сапожка
– Ігоре Васильовичу, доброго дня! Скільки доходів на сьогоднішній день недоотримав місцевий бюдж ет та як це вплине на видаткову частину?
– Пандемія COVID-19, яку ми спостерігаємо в усьому світі, поставила багато викликів. Коли формувався бюджет – епідемії не було. Ми планували на цей рік реалізувати велику кількість інфраструктурних проектів: будівництво школи, реконструкція дитячого садочка «Зірочка», капітальні ремонти дворів, асфальтування вулиць у приватному секторі, ремонти закладів освіти, розвиток спортивної інфраструктури та багато іншого. Але зараз ми змушені оперативно переглядати наші плани та перерозподіляти кошти. Це не означає, що ми не виконаємо заплановане, це означає, що ми змінимо пріоритети в фінансуванні. На першому місці сьогодні – медицина. Саме на її плечах зараз життя і здоров’я броварчан. Все інше доведеться також ранжувати за важливістю. Наприклад, ми не можемо сьогодні ані на день зупиняти будівництво нової школи чи поставити на паузу вже розпочаті роботи з благоустрою.
Скажу відверто, місто вже має певні проблеми з наповненням бюджету. Через податкові канікули для бізнесу, які запровадила Верховна Рада наприкінці березня, ми втратили більше 7 млн грн. Адже на період карантину держава дозволила не сплачувати два важливі місцеві податки: плату за землю та податок з нерухомого майна. У зв’язку зі зниженням ціни на пальне ми втратили ще майже 2 млн грн на акцизному податку.
Щоденно зменшуються надходження від ПДФО. А це бюджетоутворюючий податок. Через зупинку роботи більшості підприємств та ФОПів, через зменшення заробітних плат ми вже втратили понад 8,5 млн грн.
Ми маємо зрозуміти, що така тенденція зберігатиметься ще не один місяць. Навіть після завершення карантину підприємства не запрацюють на повну потужність. Зараз більшість складів заповнена готовою продукцією, яка не реалізовується. Тож виробництва не поспішатимуть виводити весь штат працівників.
– Зрозуміло, що великі гроші були акумульовані на боротьбу з COVID-19. Але на всіх телеканалах керівники держави наперебій розповідають про мільйони коштів, що надходять на місця. Тож де державні кошти в Броварах?
– У зв’язку з епідемією ми оперативно перерозподілили кошт и та направили їх на боротьбу з COVID-19. Загальна сума на сьогоднішній день склала 23 млн грн. Звичайно, такі видатки на медицину не були передбачені при формуванні бюд жету. Ми об’єктивно оцінюємо ситуацію та вже плануємо витрати таким чином, щоб щомісяця, допоки триватиме епідемія, мати можливість виділяти додаткові кошти на забезпечення закладів охорони здоров’я всім необхідним.
Ми лише чуємо від державних чиновників, що на місця перераховані кошти на боротьбу з COVID. Хочу зазначити, що фактично Бровари отримали від держави у вигляді субвенції на боротьбу з коронавірусом 1,5 млн грн. І це до кінця року! Лише вдумайтесь у цю цифру. Це виходить 180 тисяч в місяць, а реальна потреба в місті 780 тис. грн по березню, за квітень ця цифра зросла до 1,5 млн за місяць і це лише по COVID. Гроші досі шукають лікарів: сьогодні їх не можуть знайти ні медики, ні міністр охорони здоров’я. Тому ще раз наголошую, ми маємо сьогодні розраховувати виключно на свої сили. Якщо держава виділить додаткове фінансування, буде добре. Звісно, потрібно сподіватися на краще, але готуватись до найгіршого.
– Що ви розумієте під найгіршим сценарієм розвитку подій?
– Знаєте, нинішня бюджетна криза мені нагадує ситуацію 2008 року, коли наприкінці року ми не мали у бюджеті коштів на виплату заробітної плати працівникам бюджетної сфери, не могли оплатити рахунки за використані енергоносії. Це так звані захищені статті бюджету. Тоді доводилось збирати окремі колективи, пояснювати ситуацію, але людям, які залишились без копійки, від цього легше не було. Тож, щоб не повторилась тодішня проб лема, ми вже зараз повинні оптимізувати та розпланувати кош торис таким чином, аби акумулювати кошти в першу чергу на фонд заробітної плати.
Чому я проводжу аналогію з 2008 роком? Тому, що сьогодні для того, щоб виділити додаткове фінансування для Броварської багатопрофільної лікарні, ми зняли кошти, передбачені на виплату заробітної плати працівникам виконавчих органів міської ради за листопад-грудень, по самій лікарні зняли фінансування на жовтень-грудень та перекинули ці кошти на березеньквітень. Подібна ситуація і з комунальними підприємствами. Наприклад, на фонд заробітної плати КП «Бровари-благоустрій» закладені кошти лише до серпня. Ми розуміємо, що ці гроші потрібно буде виплачувати. Разом з тим, враховуючи нинішню економічну ситуацію, на перевиконання бюджету за доходами розраховувати не доводиться.
Виходячи з реалій, маємо сьогодні два шляхи: або оптимізувати видатки бюджету, або скорочувати чисельність працівників. Причому це стосується не лише працівників виконкому та міської ради, це стосується і штату комунальних підприємств. Саме таким шляхом сьогодні пішли деякі органи місцевого самоврядування. Наприклад, Львівська міська рада оголосила про вивільнення 20–30% своїх кадрів.
Для себе особисто я навіть не розглядаю варіант звільнення людей. Тим більше, що зараз кількість безробітних на ринку праці значно перевищує кількість вакансій. За інформацією Броварського центру зайнятості, за лютий місяць статистика показувала 250–300 шукачів роботи на 500 вакансій. Сьогодні ж ситуація кардинально змінилась: на 1000 безробітних лише 200 вакансій.
У 2008 році ми не проводили скорочень. Ми разом пережили кризу, при цьому не звільнили жодної людини. Переконаний, що впораємось і зараз. Тому ставлю собі за мету зробити максимально ефективною витратну частину бюджету.
– Які Ви бачите шляхи оптимізації витратної частини міського бюд жету?
– Задля ефективного використання бюджету в мене є ряд пропозицій. По-перше, справедлива оплата праці за період карантину.
Що це означає. При формуванні фонду оплати праці працівників, окрім встановленої ставки, закладаються фінансові ресурси на вип лату премій та надбавок, які встановлені законодавством. Оскільки премії та надбавки виплачуються за певні досягнення в праці, то вважаю правильним обмежи ти їх виплату працівникам виконавчих органів та комунальних підприємств, які працювали протягом карантину дистанційно.
Друге. Окремо питання повинне вирішуватись щодо медиків як первинної, так і вторинної ланки. Зараз ми виділили з міського бюджету додаткові кошти, які дозволяють виплачувати підвищені зарплати і премії. Але виплата надбавок має бути справедливою. На мою думку, сьогодні ми повин ні максимально підтримати лікарів та медперсонал, які задіяні в інфекційному відділенні, приймальному відділенні, в реанімаціях. По первинному центру премії потрібно нарахувати в першу чергу тим медикам, які здійснюють забір матеріалів для проведення експрес-тестів та ПЛР-аналізів.
Третє – сфера освіти. У період карантину нарахування доплат за класне керівництво, за ведення груп продовженого дня чи доплат за інтенсивність та напруженість праці виглядає дещо сумнівно. При виплаті заробітної плати освітянам потрібно підходити індивідуально та враховувати, у якому форматі зараз працює кожен вчитель. Наприклад, чи проводить він онлайн-уроки, чи ні. Необхідно враховувати, які ще види дистанційної роботи він здійснює.
Так, це жорсткі заходи, непопулярні, але всі ми маємо зрозуміти, що вони тимчасові. Лише так ми можемо зберегти робочих місць для бюджетників, комунальників, працівників культури та виплату зарплат наприкінці року.
– Які ще напрямки оптимізації розглядаються?
– На цьому тижні я провів нараду з розпорядниками бюджетних коштів та дав доручення переглянути всі бюджетні програми, які через запровадження карантинних обмежень не можуть бути виконані. Готується інформація, по яким статтям маємо вільні залишки. І це другий напрямок оптимізації бюджету за видатками.
Наведу приклад: при формуванні бюджету ми закладали кошти на оздоровлення дітей. Але враховуючи епідеміологічну ситуацію, існує велика ймовірність, що ці кошти не будуть використані.
Також маємо економію на енергоресурсах. Ми достроково завершили опалення в закладах освіти, є економія в обох басейнах через простій за час карантину. На 100% не витрачені кошти на харчування дітей в школах та садочках. Маємо економію в галузі культури через скасування масових заходів.
Всі ці кошти зараз потрібно перерозподілити на медицину, на захищені статті бюджету, в тому числі на заробітну плату, на енергоносії, які потрібно буде сплачувати у жовтні-грудні та на реалізацію першочергових проектів.
– Яким чином буде регламентовано такий оптимізаційний процес?
– Всі заходи із забезпечення цільового та ефективного використання бюджетних коштів всіма розпорядниками коштів буду здійснювати особисто. Адже відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування» розпорядником бюджетних коштів являється саме міський голова. Міський голова також несе повну відповідальність за виконання бюджету та реалізацію програм соціально-економічного розвитку. І я готовий брати на себе цю відповідальність як перед підлеглими, так і перед громадою.
Починаючи з 14 травня, всі розпорядники бюджетних коштів та комунальні підприємства будуть щоденно здійснювати планування фінансових операцій на наступний робочий день та формувати реєстри запланованих фінансових операцій, які я особисто вивчатиму та погоджуватиму.
Впевнений, що запроваджені заходи тимчасові та сподіваюсь, що броварчани їх підтримають.
