Майстриня Леся Гронська, яка нині мешкає у Броварах, творить надзвичайно харизматичні та яскраві ляльки-мотанки. Недивно, що їхню самобутність відмічено всеукраїнським проектом «Україна з любов’ю». Сьогодні ляльки пані Лесі внесено до каталогу «Ukraine with love 2020», де представлені роботи найкращих handmade-майстрів України.
«Громадський ревізор» познайомився з Лесею Гронською ще взимку, під час майстер-класу в Культурно-просвітницькому центрі «Світлиця». Вона справила на нас незабутнє враження, а лялечки яких ми з нею майстрували, стали цінним надбанням Андріївських вечорниць. Запам’яталось, з яким ентузіазмом та захопленням майстриня розповідала про кожну свою ляльку, говорила про них як про живих людей. Здавалось, що вона присвятила цьому все життя, але насправді мотанками пані Леся займається не так давно – 6 років.
Як з’явились ляльки пані Лесі
«У 2014-му році мій син їхав навчатись в Польщу. Директор польської школи запитав, чи можу я зробити кілька традиційних українських мотанок на презенти. На той момент у мене був магазинчик рукоділля. Якість всіх товарів, що там продавалися, я випробовувала на практиці сама – тобто постійно щось майструвала. Тож на пропозицію зробити ляльки відповіла згодою.
Взяла майстер-клас у подруги і зробила свою першу ляльку. Приїхала додому, ще кілька разів закріпила на практиці. Мотанки, які вийшли найкраще, віддали директору. І так воно й пішло: хтось хотів на подарунок друзям, хтось їхав за кордон, моя подруга торгувала на хендмейд-ярмарках , теж брала на реалізацію мої роботи. Зараз мої ляльки роз’їхались майже по всьому світу, навіть є у Ватикані та Новій Зеландії», – розповідає пані Леся.
Кожна її лялька – зі своїм характером, однак при цьому вони схожі між собою, мають єдиний стиль виконання. Мабуть, тому по цих роботах легко розпізнати «руку майстра». Маючи обширні пізнання в історії творення мотанок, Леся Гронська не обмежує свої витвори лише традиційними канонами і табу. Вона вважає, що лялька має естетично виглядати, викликати прихильність у людей, позитивні емоції і бажання взяти її у руки. Тому при створенні своїх робіт вона використовує, крім традиційних, сучасні матеріали, вишивку чи валяння, нові техніки тощо. Такий підхід цілком виправданий, адже ляльки виходять яскраві, самобутні і навіть трохи магічні.
Handmade проєкт «Україна з любов’ю»
Не виключено, що саме тому роботи Лесі Гронської взимку цього року помітили організатори проекту «Україна з любов’ю», і звернулись до майстра з пропозицією прийняти участь у їхньому конкурсі сучасних витворів народного мистецтва. «Мені здається такі проекти є дуже корисними. Першочергово для формування загального уявлення про українське мистецтво, традиції та прививання любові до них у сучасної молоді. Також це цікаво мені як майстру, адже це формує впізнаваність для мене особисто. З іншого боку мені також цікаво спостерігати за роботами інших учасників проекту», – коментує майстриня.
Творче літо та плани майстрині
Цього літа Леся Гронська готує онлайн-курс з травознавства для жінок, де планує познайомити з корисними травами та їх властивостями. Також зараз вона веде освітньо-розвивальний простір для дітей молодшої школи «Академія пані Клєкси» при Польскому товаристві у Броварах. Пані Леся поділилась, що спільно з броварським Культурно-просвітницьким центром «Світлиця» також готують спільний проект, який поки зберігають у таємниці. Але обіцяла розповісти та запросити на презентацію, коли вона відбудеться. «Громадський ревізор», зі свого боку, обіцяє висвітлити цю подію для наших читачів на своїх сторінках.
Фото з архіву “ГР” та соцмереж майстрині
