Обов’язки не змінилися, проте роботи у надскладних умовах додалося. «Звісно, нам було страшно, але ми люди в погонах і своє завдання мусили виконувати. Ви уявіть, який страх відчували цивільні поруч нас: водії евакуаційних автобусів, медики, волонтери «Червоного Хреста»
Ранок 24 лютого для начальника Броварського районного управління ГУ ДСНС Миколи Семинога розпочався, як для більшості українців. О 4:30 він прокинувся від вибухів. І через 40 хвилин був на робочому місці. На той час після обстрілів довкола Броварів одночасно горіли військові частини: в Калинівці, на «Сапсані», на Броварському проспекті.
Про роботу рятувальників у воєнний час Микола Миколайович розповідає стримано, уникаючи детального опису тих жахливих моментів, коли кожен рятувальник усвідомлював, що життя може обірватися будь-якої секунди, але продовжував працювати: розбирати завали, гасити пожежу, евакуювати людей.
Увесь особовий склад перейшов на чергування доба через добу. Вся спецтехніка була введена у бойовий розрахунок.
- Наче робота й не змінилася, а пожежі стали іншими. Складські приміщення у Калинівці, логістичний центр РЛЦ у Квітневому, рибно-переробний цех, будинки у Гоголеві, Требухові – вражало, що будівлі від ракетних вибухів спалахували миттєво, вогонь за кілька хвилин розповсюджувався на велику територію.
Пожежі та надзвичайні ситуації у воєнний час складніші тим, що більші об’єми і часто є постраждалі. Працювати броварським рятувальникам доводилося «під прицілом», коли кожної миті міг прилетіти снаряд або початися обстріл.
- Доводилося розбирати завали у дні, коли окремі села Броварського району перебували під окупацією. Звідти найчастіше й вівся артобстріл. Найбільші руїни мали у військовій частині, що на виїзді у напрямку Києва. Щоб дістати тіла загиблих, п’ять днів разом з волонтерамирозбирали завали. Але ніхто з нас не скаржився. Всі працювали.
При цьому броварські рятувальники долучалися до гуманітарної місії: супроводили евакуаційні колони з окупованих сіл.
- Багато людей виїхало з Києва у села Броварського району, ховалися у батьків від війни, але війна прийшла саме сюди, під Бровари. Першою окупували Бервицю, Мокрець, Заворичі, потім Шевченкове, Богданівку, Димерку, Бобрик, Жердову. Коли рашисти зайшли на території Калитянської та Великодимерської ОТГ – почалася евакуація цивільного населення.
На першу евакуацію поїхали 13 березня. Мали два маршрути: Світильня-Плоске-Гоголів та у Велику Димерку через Зорю. Ми йшли на ворожі блокпости, в нутро ворога, а він стріляв попереду колони, щоб зупинити нас. Далі їхати не дозволяв.
У порожніх переговорах з орками, «ворожінні» пропустять, чи не пропустять ми втратили кілька днів. 17 березня ми втратили страх і на власний ризик змінили маршрут. Через Літочки й Крехаїв зайшли з тилу ворога. То був дуже довгий маршрут, але вдалося вивезти 1700 людей, 500 з них – діти.
Евакуаційна колона формувалася з медиків, волонтерів «Червоного Хреста», рятувальників ДСНС та поліції. Микола Миколайович згадує – найбільше рашисти чомусь незлюбили саме рятувальників. Їх ретельно обшукували, перевіряли навіть мобільні телефони перед тим, як дозволити заїзд на окуповану територію.
- Ворог вже звикло творив картинку для російських ЗМІ, провокуючи вогонь на цивільне населення. Кілька разів перед нашою колоною виходив рашистський танк, стріляв у напрямку позицій ЗСУ і втікав. А нам перекривали проїзд та чекали, що наші у відповідь теж стрілятимуть. По евакуаційній колоні. З жінками, дітьми й стариками.
Броварські рятувальники дев’ять днів поспіль вивозили людей з окупації. Всього евакуйовано більше 14 тисяч осіб, з них 2,5% дітей.
- На жаль, є загиблі та постраждалі серед особового складу. Начальника караула Володимира Ярмоленко рашисти вбили у Великій Димерці. Василь Ситюк, теж з Великої Димерки отримав поранення, коли знаходився удома. Бондаренко Іван отримав травму при гасінні пожежі на складах АТБ у с. Красилівка.
З того дня, коли останній російський солдат вийшов з Броварського району, у працівників ДСНС почалися тривалі роботи з розмінування, які тривають досі.
- На території району обстрілами знищено 19 підприємств. Люди, повертають бізнес до життя, звертаються до нас з проханням обстежити приміщення. Тоді працювала одна група – зараз працює чотири. Хлопці молодці, знають свою роботу. Дякуючи їм менша кількість постраждалих від рашистських несподіванок. На даний час було чотири підриви, де постраждали та є загиблі цивільні люди і військовослужбовці. А я звертаюся до усіх без виключення мешканців Броварського району: мінна загроза залишається!
Ліси, поля, водойми – території обстежені не всі. Не ходіть там! Нехай шашлики зачекають.
*****
З початку повномасштабного вторгнення армії російської федерації на територію України з 24.02.2022 року на території обслуговування Броварського РУ ГУ ДСНС України у Київській області було окуповано 28 населених пунктів, що входять до складу 5-ти територіальних громад. На даний час вищезазначені населені пункти розміновані та очищені на 99%.
Загальна кількість отриманих заявок через лінію 101 від місцевого населення станом на 23.06.2022 складає приблизно 1300 звернень.
- Обстежено й розміновано було очищено та перевірено три водойми.
- Вилучено та знешкоджено на всій території Броварського району понад 5400 вибухонебезпечних предметів.
- Знищено 2500 вибухових предметів.
- Обстежено великі території та більше 40 агропідприємств на загальну площу 6200 гектарів.
