Це щось неймовірне! Цікаві бесіди, веселі жарти і ніяких вам офіційних виступів про бюджети і якісь там внески. Думаєте, про концерт розповідаю? А от і ні! Про щорічну конференцію педагогів нашого міста, яка відбулася 29 серпня у ТРЦ «Термінал».
Говорили про нову українську школу, перспективи на майбутнє, але ЯК говорили. Вперше майже усі учасники лишилися на своїх місцях до кінця заходу та ще й за власним бажанням.
Трохи офіціозу: як ви знаєте, 3 вересня усі першокласники прийдуть до нової української школи (НУШ). Неофіційно її ще називають школою для життя у ХХІ ст. Це дійсно не просто абревіатура, це кардинально інша форма викладання і виховання. Чому власне виникла потреба реформи і чи бояться її насправді наші вчителі, читайте далі.
Найбільше на педконференції говорила не начальник управління освіти і науки Броварської міської ради Оксана Мельник і навіть не директор департаменту освіти і науки КОДА Віра Рогова, а симпатична чорнява журналістка, а за сумісництвом і ведуча заходу Лейла Мамедова. Саме ця чарівна жінка створила неймовірну атмосферу у залі, саме вона перетворила сухі діалоги у жваву бесіду. І розпочала з абсолютно банального – знайомства. Вибіркового щоправда, адже познайомитися з більше, аніж 800 присутніми у залі навряд вдалося б за короткий час: Скільки викладаєте у школі? А ви раптом не вчитель музики? А вам подобається з дітьми працювати? Спочатку на такий незвичний формат деякі педагоги реагували з острахом, але кілька хвилин і все, живе спілкування і почуття гумору роблять свою справу – у залі чути приємний гомін, усі розслабилися.
Після «знайомства» вихованка ДЕНЦ «Камелія» Анастасія Сердюк акапельно виконала гімн держави. Разом з Анастасією гімн виконував і зал. І тут: «А зараз я попрошу піднятися на сцену людей, на яких чекає маленький сюрприз, але які про це нічого не знають». У цей момент серце захололо чи не у половини залу і мабуть кожен третій про себе нишком подумав: «Хоч би не мене». Та дарма, на сцену викликали чотирьох педагогів, які цього дня святкували свій день народження. Іменинників вітав міський голова Ігор Сапожко, у якості презенту – чудові квіти.
А далі бесіда продовжилась. З Ігорем Сапожком власне, для якого цей рік теж хвилюючий, адже син іде до першого класу: «Ми, батьки, хвилюємося, мабуть, більше, аніж наші діти. Освіта вкладає в них основний фундамент і хотілося б, щоб цей фундамент був якомога міцніший».
А от на питання, чи добре сам вчився у молодших класах, Ігор Сапожко видав тільки «Ех…»))). Зал весело на це відреагував, тож кращої промови годі й вигадувати.
«Планував свій виступ в зовсім іншому форматі. Хотів поговорити про роботу, про міські програми, які ми фінансуємо за рахунок місцевого бюджету. Адже як міський голова я чудово розумію, що будь-яке реформування завжди дається дуже важко і проходить надзвичайно велику кількість процесів, але як тато першокласника знаю – впроваджувати реформу доведеться саме вам і її ефективність залежить тільки від людей, які сидять сьогодні у цій залі. Усім успіху», – сказав міський голова.
Далі заговорили про перших вчителів. Окрім теплих спогадів про навчання у початковій ланці, педагоги також чесно ділилися своїми переживаннями стосовно НУШ. Але не дивлячись на це, вчителі, які цьогоріч набирають перші класи, запевняють, що вони у повній бойовій готовності.
І тут Лейла Мамедова запросила присісти за парту (котра знаходилась на головній сцені) Віру Рогову, яка була просто вражена таким форматом заходу: «Я б не назвала це форумом, це справжня освітянська тусовка (сміється). Мені так приємно бачити, що усі сьогодні такі розкуті, відкриті. Насправді, так і має бути, адже реформа освіти має починатися в першу чергу з вчителя. І мені шкода, що сьогодні цей захід не транслюється і що не бачить вся Київщина і Україна, як проводить освітянський захід місто Бровари. Саме з вами ми робимо серйозні зміни у галузі освіти і саме ваше місто є лідером за всіма напрямами. Це однозначно найулюбленіше місто і найулюбленіші колеги».
Дуже цікаві речі на конференції розповідала Іванна Коберник, радник міністра освіти і науки України. Наприклад про те, що реформа освіти – це насамперед вимога сучасного світу, який у прямому сенсі розвивається зі швидкістю світла. І для того, аби у майбутньому наші діти змогли конкурувати зі штучним інтелектом, освіту потрібно реформувати, адже звичні для нас юристи, касири і навіть лікарі-радіологи – це вже зникаючі професії: «Зараз біля Міністерства освіти вже є дві каси без касира. Люди просто підходять, підставляють штрих-код, платять з картки і йдуть. Тобто двоє чи четверо людей швидше за все втратили роботу. Те ж саме стосується і високооплачуваних професій. Вже створюються програми, яким замість 360 тис. годин юриста потрібні лише кілька секунд для вирішення завдання. Теж саме стосується лікарів-радіологів, другого пілота на борту літака. Це нова економіка, новий світ. І ми повинні сьогодні подивитися дуже далеко вперед, щоб зрозуміти, що ми маємо зробити зараз для того, аби наші діти були успішними у світі ХХІ ст.».
Привітала освітян з початком навчального року і Оксана Мельник: «У цьому році у перший клас прийде понад 1800 дітей, яких чекає нове обладнання, меблі, дидактичні матеріали, новий формат навчання. І ми з вами сміло йдемо в нову українську школу, адже у нас надзвичайно потужна команда освітян, які вирішують найамбітніші освітянські проекти. Я щиро вдячна вам, колеги, за вашу сумлінну працю. Своєю щоденною працею ви красномовно доводите – ми живемо в успішному місті!».
Дійшла черга і до майбутніх першокласників, на зустріч з якими, як зізналася ведуча, вона чекала найбільше. Це майбутні футболіст, «директор меблів», вчитель гімнастики, математик і навіть президент. І що може бути веселішим і приємнішим за цю дитячу безпосередність. Діти чесно зізнавалися, чи хочуть йти до школи, демонстрували свої таланти, ділилися планами. От ззовні наче й маленькі, наче й діти, але говорять як дорослі особистості.
Ще однією приємною темою стало обговорення будівництва 2 нових шкіл та реконструкція найстарішого дитячого садка «Зірочка» у нашому місті. Точніше це було не обговорення, а вже власне презентація, так як проекти цих закладів вже готові. Великі приміщення, нестандартні класи, незвичний зовнішній вигляд – все як того потребує вільний простір, яким рухається сьогодні наша освіта.
Як зауважив міський голова Ігор Сапожко, ці проекти планують реалізувати вже протягом наступних 2 років. Також він зазначив, що через декілька місяців буде закінчено проект ще однієї школи по вул. Чорновола (розрахована на 660 дітей). Але генеральним планом, окрім презентованих, передбачено будівництво ще чотирьох шкіл. Так, народжуваність у нас дійсно висока і думати на перспективу потрібно не просто сьогодні, а ще вчора.
А от завершити конференцію організатори заходу вирішили на особливо приємній ноті. Ведуча запросила на сцену нашого вундеркінда Віктора Пасілецького, який нещодавно повернувся з Таїланду, де брав участь у міжнародній олімпіаді з георгафії, наших чемпіонів світу з ушу Данила Князєва та Данила Фещенка, а також Софію Хачатурову, дівчину, яка досліджує і пише цілі наукові роботи про бурштин. Молодь розповідала цікаві історії зі свого шкільного життя та про те, з якими труднощами доводилося стикатися під час навчання.
Три години пролетіли непомітно. Це була по-справжньому цікава та насичена конференція, тож, мабуть, наші освітяни вже просто не зможуть повернутись до звичних лекцій. Адже ми, разом зі світом, невпинно рухаємось вперед.
