Останнім часом все більше розмов про екологічну їжу. Фанатики здорового способу життя розповідають, що купують м’ясо виключно у «своїх» бабусь. Менш прискіпливі – тільки в перевірених точках. Проте є й такі, які купують його у численних кіосках та магазинчиках. «Громадський ревізор» проінспектував деякі з них.
Лабораторія тільки для обраних
Ми поставили собі завдання – купити м’ясо та ковбасні вироби у декількох точках і перевірити їх у лабораторії. Проте, як виявилось, приватній особі провести аналіз м’яса на вміст антибіотиків та гормонів вкрай важко. У Броварах ні СЕС, ні районна ветстанція не роблять таких досліджень. Також нам відмовили і у Регіональній державній ветлабораторії та в Українській лабораторії якості. Навіть в Інституті екогігієни і токсикології ім. Медведя не захотіли за це братися.
Причини відмови – різні. Від найпершої: навіщо вам це потрібно? До більш суттєвих: немає атестації на проведення такого роду аналізу або ж це робиться тільки для юридичних осіб.
Декілька слушних порад нам все ж таки надали. Зокрема, у Державному НДІ з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи нам порадили купити м’ясо та відварити його. Такі міні-дослідження проводять навіть у лабораторіях. Колір та запах бульйону покаже, наскільки якісний товар. Прозорий бульйон – запорука того, що вам продали якісний м’ясний продукт. Якщо він мутний – це ознака того, що з м’ясом є певні негаразди. Ну а кисло-хімічний запах означатиме, що м’ясо «пічкали» антибіотиками.
Ковбасні вироби ми перевіряли візуально, на смак та за наявністю сертифікату.
Куций вибір
Ми обрали 5 точок «забору» матеріалу: магазинчик «Журавушка», «М’ясні» на Незалежності та у «Зеленому папузі», кіоск підприємця Ковбасинського С.І. та фірмовий магазин «М’ясна гільдія».
Одразу зазначимо, що вибір м’яса у Броварах дуже обмежений. Зокрема телятину знайти майже неможливо та й з яловичиною нам не пощастило. Тому купувати довелося виключно свинину.
У «М’ясних» ми купили реберця та ошийок. У підприємця Ковбасинського – «задню частину», а у магазині Житомирського м’ясокомбінату – лопатку.
Найбільше нас вразили «М’ясні». Наприклад, в «Зеленому папузі» у холодильнику з м’ясом літала величезна муха та висіло красномовне оголошення: «Товар поверненню не підлягає». А в «М’ясному» на Незалежності – стояв стійкий запах хлорки. Проте в обох магазинах нам показали сертифікати якості та без пручання розповіли про те, що м’ясо до них везуть із Харківської та Полтавської областей. Там вони й проходять перевірку якості та їдуть на точки продажу вже з документами.
У кіоску Ковбасинського м’ясо лежить просто на прилавку, проте продавец на наше прохання одразу ж показав всі документи щодо перевірок та вказав на печатку якості на самому продукті. До того ж, він з радістю розповів про те, що м’ясо в нього з Чернігівської області, яке купують просто у людей, а не на фермах.
Знаком довіри народу можна вважати те, що жіночка, яка стояла за нами у черзі до Ковбасинського, після покупки підбігла і почала розхвалювати цю м’ясну лавку: «Я вже декілька років купляю м’ясо тільки у Сергія. В нього все завжди свіже і борщ виходить смачнючий. Ні в яке порівняння не йде з магазинним м‘ясом. Коли купуєш у магазині, то там м’ясо навіть без запаху та смаку. Я вже не кажу про курятину. Тому дуже раджу вам купувати тільки тут. Це вже перевірено».
Не менш приємні враження в нас залишилися і від магазину «М’ясна гільдія». Продавчині запевнили, що м’ясо їм привозять кожного дня і перевірка якості дуже серйозна, оскільки це фірмовий магазин. В кінці нашої покупки продавець нам порадила також їхні напівфабрикати: «Якість на найвищому рівні. Самі для себе купуємо». Ми повірили їй на слово, та купили окрім 300 грамів лопатки ще й варену ковбасу. До речі, це єдина точка продажу, в якій нам видали чек на покупку.
Далі ми рушили до ринку на Короленка, де знайшли фірмовий магазинчик «Журавушка». Приємного про нього мало що можна сказати. По-перше, вибір досить обмежений: декілька видів ковбас та 4–5 різновидів сосисок. Торгують тут також і курятиною, проте коли ми сюди заїхали, курятини в холодильнику не було. Продавець нас запевнила, що товар привозять щодня, однак на прохання показати сертифікат якості, суворо заявила, що всі вироби перевіряються у лабораторії ринку. Показувати сертифікати вона відмовилася.
Після такої прохолодної зустрічі ми вирішили не йти на конфлікт та попросили нам порекомендувати найсмачніше. В результаті ми купили 4 сардельки, яким на вигляд було вже точно більше декількох днів. Оцінити «найкращий» товар «Журавушки» ви можете на фото.
Товар «Журавушка» везе з Калинівки. До того ж, її власник має декілька точок з продажу овочів та фруктів. Нам вдалося поспілкуватися з продавцем полуниці. Ми запитали у нього, чи купував він ковбасні вибори свого хазяїна. Почули показову відповідь: «Чесно кажучи, якість не дуже. Сардельки бувають нічого такі. А от ковбаса пахне лавровим листом, спеціями, які глушать смак». Отже, якщо навіть найняті працівники «Журавушки» не рекомендують її продукцію, то висновки можна зробити майже однозначні.
Експертиза м’яса в домашніх умовах
Одразу після покупки м’яса ми вирішили зварити з нього бульйон, як нам радили фахівці. Приємно вразила прозорість рідини та запах від реберець, куплених у «Зеленому папузі». Якби не муха, яку ми засікли у холодильнику, то можна було б сказати, що м’ясо якісне.
А от від ошийка з магазину на Незалежності бульйон вийшов мутним та з хімічним присмаком. Саме про це нам розповідали в одній з лабораторій, коли ми намагалися з’ясувати, як перевірити, чи не напічкане м’ясо антибіотиками.
«Задня частина» свинини від Ковбасинського на вигляд була найкращою – м’ясо рожеве та свіже. І бульйон вийшов майже без піни. На смак воно також відрізнялось – відчувалося справжнє домашнє м’ясо.
Продукція Житомирського м’ясокомбінату була також на висоті. Хоча ошийок – це досить жирне м’ясо, проте ми намагалися зварити «дорогий бульйон», обрізаючи жир. В результаті отримали ідеального кольору рідину, яка запросто могла б використовуватися для першої страви у респектабельному ресторані. Таке ж враження у нас залишилося і від ковбаси «М’ясної гільдії». Тому однозначно можемо радити цей магазин для найвибагливіших клієнтів.
Підсумки експерименту
Якщо розглядати м’ясо, то найкращим на нашу суб’єктивну думку воно було у підприємця Ковбасинського. До того ж і сервіс у нього на висоті. Продавець добре знає, як догодити покупцеві, тому постійних клієнтів у нього хоч відбавляй.
Найгіршими у нашій ревізії виявилися сардельки з «Журавушки». Не хочеться наговорювати на власника, проте радимо йому або ретельніше слідкувати за свіжістю товару, або ж займатися виключно овочами-фруктами. Цей вид діяльності у нього явно краще виходить.
Проте, якщо ви хочете напевно знати, що товар свіжий та якісний, порадьтеся з друзями. Можливо в когось є знайомі, які можуть вам продавати м’ясо з власної ферми. Тоді ви напевно будете знати, що їсте.
Аліна Яковенко
