Співіснування поряд із чотирилапими братами нашими меншими для одних пізнавальна пригода та веселе дозвілля, а от для інших тваринає об’єктом для знущання та знищення. У вирі цього співжиття виникає багато протиріч.
І поки більш заможні та цивілізовані країни впроваджують дієві правила поводження із тваринами та їх утримання, у нас мізкують над іншими моментами – як вбити або знищити. Від цього проблема нікуди не зникає, а навпаки – розростається до ще більших масштабів.
Бровари бунтують
Чергова хвиля суперечок та емоційних дискусій вдарила по місту після скандального випадку – дворова собака покусала дитину. Пост у Фейсбуці, де розповідалось про цю подію, зібрав сотні коментарів. І хоча ситуація виявилась, на щастя, не надто серйозною – дитина відбулася переляком та декількома подряпинами на руці, але факт залишається фактом. Хто винен та чому так сталося?
Одна з матусь, яка була свідком події, написала, що винна мама постраждалої дитини, адже її син зовсім маленький і не міг передбачити наслідки своєї поведінки. Дитина тричі(!) підходила до собаки і тягнула її за вуха по асфальту, два рази собака не відреагувала, а на третій – подряпала руку малюку.
Фахівці підтверджують – більшість проблем, що пов’язані із співжиттям з тваринами виникають через недостатню обізнаність та поінформованість громадян.
Звісно, бувають випадки, коли собаки самі кидаються на людей. Але вкрай рідко і не без причини. Адже собака, яка виросла чи більшу частину життя провела на вулиці перш за все оборонятиметься. І найдієвішою та фактично єдиною «зброєю» для тварини є лише зуби. Проблема існує і в тому, що батьки не розповідають дітям, як треба поводитися із тваринами. І малі «дослідники» починають тицяти тварині в очі пальцями, крутити за вуха, смикати за хвіст чи лапи, давати стусанів та виробляти ще багато іншого.
«Згідно статистики, більш ніж 80% покусів собак відбуваються з вини дитини. Бо вже після інциденту, коли дитину питають чому так сталося, вона каже «Я до неї бігла, я хотіла її погладити». Далеко не завжди дитина розуміє, що собака збирається її вкусити: «Вона мені посміхалась і зуби показувала і я вирішила, що він хоче, щоб його погладили». І таких моментів багато»,- розповідають медики.
З цього приводу «ГР» збирав думки броварчан. Більшість схиляються все ж таки до гуманного поводження з безпритульними тваринами. Деякі навіть вважають, що від домашніх тварин, особливо бійцівських порід, можна більше отримати лиха і винні в цьому господарі.
«Подивіться, як зараз виховують дітей – сама сидить на лавочці, а дитина бігає хтозна-де. А потім ще й кричать на дітей, що ті не слухаються. То треба слідкувати і виховувати. Тоді і собаки не кусатимуть, і з гойдалок не падатимуть і гулі не набиватимуть собі»,- розповідає пан Іван, дідусь, який гуляв з онукою.
«Я проти того, щоб бродячих собак вивозили і вбивали, як було раніше. Я за толерантне ставлення. Це теж жива істота і чому ми маємо так жорстоко з нею поводитись. А за дітками своїми треба слідкувати. Я часто ходжу в парк на майданчик, бачу що тут теж ходять безпритульні собаки. Але вони нікого не зачіпають і у них є бірки на вухах»,- розповідає Марина, мама.
«Я вважаю, собакам взагалі не місце на дитячому майданчику, але і категорично проти жорстокого поводження з ними. Я бачила сьогодні собаку з кліпсою, яка кульгала. Скоріш за все, хтось її вдарив або кинув чимось, хоча жодної агресії собака не проявляла. Жорстоке поводження з тваринами, тим паче на очах дітей дуже поганий і загрозливий приклад, дитина змалку запам’ятає, що якщо можна вдарити беззахисну тварину, то можна вдарити і свого однолітка і за це нічого не буде», – розповідає Вікторія, мама.
Беремо приклад
Політика щодо поводження з тваринами за кордоном дійсно продумана в усіх аспектах. І стосується це не лише безпритульних, а й домашніх тварин. Адже саме безпритульними, частіше за все стають домашні улюбленці, що чимось не догодили господарю. Можна згадати не один наджорстокий приклад того, як тварину кидають на смерть. Завезти улюбленця за -надцять кілометрів або викинути живих цуценят-кошенят в пакеті у смітник – це ще квіточки. Можуть зв’язати лапи, щоб не міг рухатися, та морду, щоб не міг їсти і навіть гавкати і залишити в хащі. Така мученицька смерть теж наздоганяє вчорашніх домашніх улюбленців. Тож про який гуманізм йде мова? Такі випадки просто нонсенс за кордоном.
Тамдіяльність спеціальних служб, що займаються тваринами, в першу чергу направлена на виховні методи стосовно самих громадян. Адже взяти тварину – це велика відповідальність. Треба зважати, що це жива істота, яка стає членом родини і має міняти місце проживання разом з господарем, а не раптово залишитись на вулиці. Також є ризики, що вона може скинути вазон, вигрібти землю на білосніжний килим, зіпсувати шпалери та меблі, та банально захворіти або постаріти. В Україні найчастіше викидають саме стареньких та кволих тварин, які кілька тижнів віддано чекають на одному місці в надії, що улюблений господар повернеться.
А наприклад, у США давно діють спеціально створені програми по контролю за тваринами. У їх обов’язки входить: відлов безпритульних тварин та їх розміщення у притулку, пошук тварин, що згубилися, інформаційно-просвітницька діяльність для населення, контроль кількості тварин в одного власника та багато інших функцій.
Зі спеціальними місцями для вигулу чотирилапих улюбленців за кордоном теж немає проблем. Облаштовані ділянки і навіть окремі парки. Різні за величиною та «начинням» майданчики для собак вражають своїм розмаїттям. Окрім стандартного набору з лавками, освітленням, огорожею та водою для братів менших, більшість обладнана тренажерами та смугами перешкод. І це підтверджують самі броварчани, яким вдалося на власні очі побачити таку практику: «За кордоном, щоб собака бігала без поводка, де їй заманеться – це нонсенс. Існують спеціальні місця. де власники вигулюють тварин. А в нас можна побачити і великих собак без намордника, які просто бігають за декілька метрів від хазяїна, він йде собі і розмовляє по телефону. Тут треба роз’яснювати самим власникам правила»,- вважає броварчанин Денис.
Багато країн ЄС навіть запровадили податки на утримання домашніх тварин. Так, наприклад, у Німеччині щоб завести пса треба сплатити 150 євро за право власності. Якщо ви хочете пару улюбленців – готуйтеся викласти вже 300 євро. Якщо ж вам до вподоби бійцівська порода – то 600 євро.
У ході реєстрації тварини, їй присвоюють номер, який треба вигравіювати на нашийнику або нанести на вухо. Доволі поширена практика з електронним чипуванням тварин. Процедура проста, швидка та надійна. Під шкіру вводять маленький чіп, розміром із зернятко рису. Після чого всі дані про пса вводяться до бази даних. Такі дії значно зменшать вірогідність, що господар «награється» живою іграшкою і викине її на вулицю, а при втечі чи крадіжці улюбленця, нададуть змогу його знайти.
Вихід є?
«Проблема дійсно глобальна і вона полягає перш за все у низькій культурі нашого суспільства у ставленні відношенні їх до тварин. Стерилізувати всіх безпритульних тварин можна. Або ж якщо зараз всіх тварин забрати до притулку. Ці дії не вирішать проблему глобально, хіба що на кілька місяців-максимум рік. А потім кількість безпритульних тварин на вулицях міста знову зросте, бо люди як викидали так і продовжують це робити»,- розповідають фахівці з Благодійної організації «Вірне серце».
Коли одні не розуміютьчого мають бігати з пакетиком та лопаткою за своїми улюбленцями, то інші – знесилившись давати поради горе-господарям – лише полемізують: «У нас в усьому винна влада. Собака зробила свої справи, господар не прибрав, а винна влада»,- пише у фейсбуці Валентина.
«Мені здається, що потрібно просто зробити місця для вигулювання собак, а в парках повісити пакетики й урни, як це роблять в нових мікрорайонах. Але проблема в тому, що це все можуть використовувати не за призначенням. Бо деякі наші люди поводять себе навіть гірше, ніж собаки»,- вважає Ірина.
Україна тільки придивляється до можливих варіантів
Наприклад, у Харкові створенокомунальне підприємство «Центр поводження з тваринами». У нього існує цілий ряд функцій та послуг, які спрощують життя власникам.Відлов бродячих собакта розміщення їх в міському центрі утримання тварин, позначення місць вигулу собак, боротьба з незаконною торгівлею тваринами, контроль за дотриманням правил утримання домашніх тварин громадянами, реєстрація домашніх тварин.
«Є правила утримання тварин, які зобов’язують реєструвати всіх тварин, але зобов’язати стерилізувати всіх тварин не можна. Такий закон був на розгляді у Верховній раді, але його не прийняли»,- розповідають фахівці благодійної організації «Вірне серце».
Тож так чи інакше, а починати потрібно дійсно з себе. На останок слід ще раз нагадати: «Ми несемо відповідальність за тих, кого приручили»! А щодо організації інформативної діяльності в більш глобальних масштабах та заходів по поводженню з тваринами, сподіватимемось що влада пліч-опліч з волонтерами знайде шляхи вирішення.
Софія Левицька
