Внаслідок великої залізничної аварії, що сталася 3 червня поблизу німецького міста Гарміш-Партенкірхен (федеральна земля Баварія), загинуло щонайменше п’ятеро осіб. Серед них було дві біженки з України
Одна з із загиблих – Світлана Сурай, жила і працювала у Богданівці, Броварського району.
«Світлана 10 років працювала психологом у Богданівському НВО. Чудовий спеціаліст, прекрасно ладила з дітьми. Навряд, чи нам вдасться знайти у колектив такого ж професійного рівня співробітника і людину такої сонячної вдачі», – згадує жінку її подруга та колега Людмила Дейко.
Світлана з чоловіком та 14-річною донькою мешкали у самому центрі Богданівки. Якраз під їх вікнами 8-го березня російській окупанти розмістили свої танки, підстанцію, бойову техніку.
Через кілька днів жінка не витримала – з донькою виїхала у Сквиру, на чоловікову Батьківщину, а звідти за якийсь час у Німеччину.
Майже щодня телефонувала знайомим в село. За кордоном їй не сподобалося. Над усе хотіла повернутися додому. Зробити це раніше, ніж закінчиться війна.
… Цим поїздом Світлана, та її донька користувалися щодня. У той день жінка поїхала у справах, завізувати документи. Поїздка від місця посадки до тимчасового дому займала усього сім хвилин. Цього виявилося достатньо, аби потяг зійшов з рейок у районі села Бурграйн, а три вагони перекинулися на бік. В одному з них їхала Світлана.
Наразі причина аварії невідома. Залізничники припускають, що аварія могла статися через технічну несправність.
Одна дитина у батьків, Світлана мала 39 років. Без її життєдайної любові залишилися старенькі батьки, чоловік та донька.
