Дитячі іграшкові машинки на Майдані Свободи. Міська влада проти, батьки проти, а машинки стоять. Чому? Розбирався «Громадський Ревізор»
Ще з минулого року тривають обговорення щодо розміщення дитячих атракціонів на території міста. «Громадський Ревізор» також вже не раз підіймав цю тему. Думок багато від кардинально протилежних до компромісних, але більшість сходиться в одному – платні розваги треба розташовувати у спеціально визначених місцях, а не стихійно по всьому місту.
У квітні розпорядженням виконкому було створено робочу групу, якій надане доручення визначити ймовірні зони розміщення атракціонів в парку «Перемоги» та «Приозерному», разом з тим наклавши мораторій на їх розміщення в парку Шевченка, на Майдані Свободи та у сквері «Юність». Але для деяких підприємців закони не писані. Прикриваючись депутатським мандатом батька, один із юних бізнесменів, попри всі приписи і заборони, наполегливо кожного дня встановлює свої «іграшки» на Майдані Свободи.
Невеличка преамбула
Офіційна історія бере свій початок з 21 квітня цього року, коли молодий підприємець Тарас Опалько написав заяву на ім’я міського голови Ігоря Сапожка з проханням дозволити йому розміщувати дитячі електромобілі на Майдані Свободи і дитячий атракціон «Рибалочка» у сквері «Юність».
Не дивлячись на «депутатське» прізвище і батькові зв’язки у раді, дозвіл на розміщення хлопець не отримав, та не зневірився і все-одно розпочав свою діяльність на Майдані без будь-яких дозволів.
Звісно, подібного свавілля в самому центрі міста влада терпіти не стала, тому три рази за останній місяць незаконно встановлені машинки було конфісковано працівниками спецвідділу по контролю за станом благоустрою та зовнішнім дизайном міста.
Цікаво, що Тарас – полум’яний борець за справедливість і законність у соціальних мережах, сам руки не бруднить і одразу телефонує батьку. А той на «широкі жести» не скупиться – то нецензурною лайкою покриє всіх навколо, то пляшку з водою зажбурне в президію під час сесії, а то і взагалі влаштує бійку із співробітниками спецвідділу.
Також цікаво, що Тарас всіляко заперечує батькову причетність до його бізнесу. Нібито він все сам, без допомоги, пішов з батьківського дому і веде незалежний бізнес.
Але от дії старшого Опалька свідчать про зовсім інше – чого варта тільки остання сутичка із Олегом Єжаковим після чергової конфіскації. Нагадаємо, тоді депутат вихопив і зім’яв посвідчення співробітника виконкому та осипав нецензурною лайкою посадових осіб. До речі, ані син, ані батько не визнають свою діяльність незаконною і «падають на дурників», регулярно виписуючи заяви до поліції про пограбування і побиття.
Брехня за брехнею
Після третьої за рахунком конфіскації на підприємця було складено протокол і запрошено на адміністративну комісію. Тоді перед присутніми Тарас розіграв цілий спектакль, розповідаючи, що заяву написав ще три місяці тому, але не отримавши на неї жодної відповіді від міської влади, вирішив розпочати роботу «за мовчазною згодою». За результатами комісії на підприємця наклали штраф за незаконне розміщення машинок у розмірі 1700 гривень і припис негайно звільнити площу.
У директора КП «Бровари-Благоустрій» все, як в аптеці, і порядок у документах ідеальний. На прохання наших кореспондентів нам надали повний пакет документів і заяв від ФОП «Опалько».
Незважаючи на те, що машинки на Майдані стоять ще з березня місяця, перша заява на дозвіл датована 21 квітня. На неї підприємець отримав відповідь, що згідно рішення виконкому, знаходитись на Майдані заборонено, але йому запропонували «переїхати» в парк «Перемоги» на територію дитячої автомобільної дороги, де машинки виглядали б дуже органічно.
Відповідь на свою пропозицію у КП «Бровари-Благоустрій» отримали лише після адміністративної комісії. Тарас Опалько особисто приїхав до Андрія Василенка, директора підприємства, аби укласти договір оренди. Згідно цього договору, «орендар має право здійснювати свою діяльність на території парку «Перемоги» за попереднім погодженням із орендодавцем».
Але бізнесмен і тут вирішив «клеїти дурня» і надалі працювати на Майдані Свободи, апелюючи до того, що він, як корінний броварчанин, не бачить різниці між парком і Майданом.
Та й тут «Благоустрій» не підкачав. Вони підготували додаткову угоду із схематичним позначенням та прив’язкою до фіксованого місця розміщення атракціонів на території парку. Та орендар її так і не підписав. Більше того, він підготував чергове звернення до міського голови, яке є просто апогеєм абсурдності.
Згідно своєї заяви, Тарас Опалько просить міського голову дозволити йому здійснювати свою підприємницьку діяльність на Майдані Свободи, відповідно до договору із КП «Бровари-Благоустрій».
У свою чергу бізнесмен повідомляє, що значно зменшив кількість машинок і огородив їх фішками.
Під «значно зменшив» він має на увазі 4 замість 5 автомобілів в будній день, і 7 – у вихідний, як було і до цього. А сенс в огородженні машинок, в той час, коли на них ніхто не катається, взагалі незрозумілий.
В кінці заяви Опалько «пригрозив», що у протилежному випадку він буде вимушений закрити свою діяльність у Броварах у зв’язку із нерентабельністю розміщення атракціону в іншому місці.
Зауважимо, що за оренду земельної ділянки в парку, згідно договору, бізнесмен повинен щомісяця сплачувати 1212 гривень. Щодо інших видатків, то як платник Єдиного податку ФОП «Опалько» щомісяця сплачує в міський бюджет аж… 200 гривень!
Нікуди без математики
Наші кореспонденти вирішили прорахувати скільки ж зиску отримує Опалько-молодший за місяць підприємницької діяльності, що за ці гроші він готовий порушувати закон і псувати свої нерви, відвідуючи адміністративні комісії і сплачуючи штрафи КП «Бровари-Благоустрій».
Провівши не одну годину на Майдані ми побачили, що в середньому в день підприємець отримує найбільший прибуток в так звані «години пік», що приходяться на післяобідній час і на вечір. Але як би там не було, в середньому за день «випрошують» у батьків 10 хвилин на старенькому автомобілі близько 40 дітей.
Вартість 10 хвилин дитячого авторалі коштує 25 гривень, тобто у середньостатистичний день, не дуже напружуючись, підприємець отримує 1000 грн. А за місяць це ні багато ні мало, 30 000 грн. Хоча ні, враховуючи те, що середня заробітна платня по Броварах 3900 гривень на місяць, 30 000 тисяч чистого прибутку – це багато.
За такі гроші можна і пережити декілька конфіскацій та, всупереч рішенням виконкому, стояти у найвигіднішому для себе місці. Підприємець чудово розуміє, що якщо він таки дотримається передбачених угодою умов, то його прибуток впаде рази в три так точно. Кому ж таке треба? Точно не Опальку.
До того ж на Майдані в хлопця стоїть ще й кав’ярня, тож він «вбиває двох зайців» разом і економить гроші на працівниках, адже може бути на двох «точках» одночасно.
А от якщо атракціон перенести на запропоноване місце в парку, то подібний варіант вже не пройде. Доведеться наймати додаткову людину на одну з локацій.
Отже, виходить, що ми просто бачимо зухвалість в чистому вигляді. І дійсно, навіщо дотримуватись законних умов, якщо є батько депутат, який все вирішить та ще й морду наб’є тим, хто улюбленого сина ображає. Отож, Тарас Опалько в місті розташувався зручно і надовго. Принаймні на час батьківської каденції точно.
Кристина Славінська
