Громадський активіст Броварів, а нині новообраний депутат міської ради від БПП Леонід Черепейнік перетнув «червону лінію» законності… в прямому сенсі! Будуючи величезний паркан, депутат «прихватизував» собі частину вулиці. «Громадський Ревізор» спробував розібратись в цій ситуації і допомогти господарю будинку зрозуміти, де закінчуються його права.
Справедливість лише на словах
Журналістам нашого видання стало відомо, що безкомпромісний активіст збудував біля свого двоповерхового будинку нову огорожу. Вперше ми навідались намісце «злочину» ще влітку. Незважаючи на обідній час, біля будинку Леоніда Черепейніка робота кипіла. Одні хлопці активно копали ями, інші ж вистукували будівельними інструментами. На питання, що вони тут роблять, молодики лише посміхнулись і майже хором відповіли: «Пересаджуємо дерева». Та неозброєним оком було помітно: одним пересаджуванням справа не завершиться. Ще б пак, на місці так званого «пересаджування» вже були встановлені в один ряд високі стовпи-опори для паркану.Так воно і сталося.
Вже понад місяць «палац» депутата оточує двометровий неприступний паркан. І все було б нічого, якби Леоніду Черепейніку не закортіло розширити свої володіння за рахунок міських «земель загального користування». Тобто, там де в перспективі мав би бути тротуар для пішоходів, тепер «приватні» володіння народного обранця.
На публічній кадастровій карті України земельна ділянка за адресою проживання міського депутата нічим не відрізняється від сусідніх володінь і складає 0,05 га. В реальності ж паркан ще на добрих декілька метрів, порівняно з іншими будинками, виступає на дорогу, тож для тротуару вже й місця не залишається.
Давайте уявимо, що кожен мешканець приватного сектору відхопить собі такі ласі кілька метрів землі перед будинком, то і асфальтувати для тротуару буде нічого. А деякі вже так і роблять. За прикладом депутата один з мешканців вулиці Симоненка теж почав «пересаджувати дерева». Мовляв, комусь можна, а ми чим гірші?
Нуль законності
Та не лише журналісти зацікавлені у вирішенні цього питання. Неправомірною витівкою Черепейніка обурились і броварчани. До мерії навіть відправили запит з проханням роз’яснити чи правомірне таке розширення кордонів ділянки. Відповідь не на користь «горе-будівельника»: сконструйований паркан виходить за межі «червоної лінії», а тому має бути або демонтованим та збудованим на дозволеній території. Експерти кажуть, що здійснення будь-якого будівництва на території загального користування в межах червоних ліній вулиць містобудівною документацією не передбачено, крім будівництва об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури.
За будівельними нормами, межі «червоної лінії» по вулицях Кобилянської та Злагоди, на перехресті яких і знаходиться маєток депутата, складають 25 і 15 метрів відповідно. Та неозброєним оком видно, що ні двадцятьма п’ятьма, ні п’ятнадцятьма метрами тут і не пахне після депутатського «удосконалення».
Проте, незважаючи на всілякі звернення, паркан стоїть! Гарний такий, високий … Виходить, що депутат, який так активно виступає за громадські інтереси та слідкує, щоб ніхто не перевищував власних повноважень, не бачить колоди в своєму оці… І на ту червону лінію йому, м’яко кажучи, начхати.
Одна вулиця – одна команда. Чи ні?
Та на щастя, інші мешканці вулиці, на якій мешкає депутат, виявились більш відповідальними та законослухняними і прикладу свого сусіда не наслідували. Тож, результат «злочину» броварського активіста ще більш яскраво впадає в око перехожих на фоні інших садиб.
Отже, як було сказано в одному відомому фільмі: «Картина маслом». Подивитися здалеку – ніби порядна людина, громадський активіст, борець за справедливість, власник екологічного бізнесу, зразковий сім’янин. А як глибше копнути, то і тут недоліків достатньо… Хоча нащо копати, якщо всі вони і так знаходяться на поверхні, та ще й виблискують в сусідські вікна яскравим електричним світлом…
Ксенія Хотянович
