Згідно зі змінами до законодавства, співвласники багатоквартирого будинку мають змогу самостійно обирати форму управління, будь то ОСББ, приватна компанія чи ЖЕК. «Громадський Ревізор» вирішив допомогти броварчанам розібратися з проблемою всебічно. Тому на прикладі ЖЕКу №1 ми розповімо вам про ту роботу, яку виконують комунальні підприємства
У підпорядкуванні КП « ЖЕК-1» знаходиться 52 багатоповерхівки, штат контори загалом нараховує 50 співробітників, серед них двірники, офісний персонал, два електрика, механік та енергетик. Начальник підприємства запевнила, що такої кількості людей цілком вистачає на комплексне обслуговування підпорядкованих територій – покоси, прибирання під’їздів та прибудинкових територій проводиться регулярно, згідно плану. Також, за першою скаргою, на об’єкт виїжджає спеціаліст, а якщо проблема не відноситься до повноважень ЖЕКу, то передають скаргу до потрібного відомства.
Як у всіх
Та хто ж розкаже краще про роботу комунальної служби, ніж мешканці підпорядкованих їй будинків? За об’єктивними оцінками ми вирішили проїхатись територією, яка відноситься до володінь ЖЕКу №1.
Жителі будинків 2, 4 та 6 по вулиці Незалежності про роботу свого ЖЕКу відгукуються на подив позитивно. Ліхтарі з фотоелементами на під’їздах та чисті сходові клітини говорять самі за себе. Майже щоранку надворі можна побачити двірничку, яка з завзяттям орудує своїм професійним обладнанням – влітку мітлою, а взимку – лопатою. Сміття вивозиться два рази на тиждень, а під’їзди миються та вимітаються шість-вісім разів на місяць.
«Загалом, у нас все нормально. Перед будинком чисто, всередині також. Так, звісно, коли дощ, то по дорозі до сміттєвих баків набігає калюжа, але пройти можна. Ліхтарів у нас навіть забагато. Окрім великих понад дорогою, ще встановили маленькі на кожному під’їзді»,– стверджує Микола Олексійович, мешканець одного з будинків.
Однак, ми вирішили перевірити все на власні очі та завітали до одного з під’їздів. Тут було чисто, світло горіло на кожному поверсі – а от біля ліфту почалися наші пригоди. Аби викликати підйомник, треба мати неабияку силу – кнопка заїдає та не реагує на дотик.
В кабіні на нас чекав черговий «квест». Жодна з кнопок не має підпису – ніби нічого страшного, можна просто порахувати. Але поверхів в будинку дев’ять, а клавіш десять. Яка з них необхідна?
Крім того, «у найкращих традиціях жанру»: розмальовані стіни, запльована підлога та поплавлені кнопки. «Ми постійно вимиваємо підлогу та навіть закуповуємо спеціальні засоби, аби змити малюнки зі стін, але буквально наступного дня вони з’являються знов» – жаліється Зоя Боєцька, директор КП «ЖЕК-1».
Чим далі до лісу…
Далі заглиблюємось у місцевість. Вул. Кирпоноса також підпадає під контроль першої житлово‑експлуатаційної контори. Мешканці будинку 13 жаліються, що ремонт в їх будинку робився останній раз у 81‑му році, коли його зводили.
Нагадаємо, що з 2013 року за ремонт в будинках відповідають управління житлово‑комунального господарства. Такі роботи проводяться за рахунок коштів місцевого бюджету. Відповідно з-під відповідальності ЖЕКів обов’язок по ремонту вилучили. Якщо ми уважно подивимось у свої квитанції, то побачимо, що останні два з половиною роки жодної копійки на ремонт ані даху, ані під’їзду не сплачували.
У ЖЕКу нас запевнили, що регулярно проводиться перевірка підвідомчих під’їздів на загальний стан та подаються списки до УЖКГ з тими адресами, які потребують оновлення. В управлінні вже складають графік робіт. Першими включають будинки, які конче потребують ремонту.
«Ремонт одного під’їзду п’ятиповерхівки обходиться в 37 тисяч гривень. Це непідйомні для ЖЕКу гроші. Тому ремонтами займається УЖКГ за рахунок бюджету. Та на всі будинки грошей все одно не наберешся. Намагаємось по можливості робити своїми силами поточні ремонти – там підфарбували, там підбили» – розповідає начальник ЖЕКу Зоя Боєцька.
Нескладна математика
Більшість будинків, які підпадають під обслуговування першого ЖЕКу – дев’ятиповерхові, обладнані ліфтами. Ми вирішили прорахувати на прикладі одного з будинків, скільки грошей щомісячно надходить від мешканців і скільки витрачається на його обслуговування.
Для аналізу ми взяли будинок по вулиці Незалежності, 2 – дев’ятиповерхівка на 10 під’їздів. Тариф на комунальні послуги на один квадратний метр жилої площини складає 1,57 грн. Загальна площа квартир – 19398,93 м2. Відповідно, щомісячні надходження до ЖЕКу складають 30456,32 грн. Крім цього, надходять кошти по договорах із провайдерами, а це ще близько 10 000 грн. Немаленька сума, правда? Але тут одразу ж сплачується 4% єдиного податку.
Тепер подивимось, на що ж витрачаються зароблені кошти. По-перше, ЖЕК має довгострокові договори з різними відомствами, що допомагають доглядати прибудинкову територію. Серед них:
- Вивіз сміття;
- Технічне обслуговування ліфтів;
- Прочищення димовентиляційних каналів;
- Освітлення місць загального користування (показники з будинкових лічильників).
Також, у відомстві є штатні співробітники, які безпосередньо відповідають за благоустрій будинку. Це двірник, прибиральник під’здів та електрик.
Додамо до цього витрати на інвентар для прибиральників, лампочки у під’їзди, тощо.
Але і це ще не все. З цих коштів також постійно повинні проводитися планові поточні ремонтні роботи, на які витрачається близько 10000 грн щомісяця. Сюди входять ремонт козирків, вхідних груп під’їздів, вибілювання бордюрів та стовбурів дерев, ремонт лав та дитячих майданчиків.
А тепер повернемося до оплат. На жаль, більшість мешканців «забуває» вносити щомісячні платежі за послуги ЖЕКу. Чому? Та дуже просто: якщо не заплатиш за воду, світло чи газ, то відключать, ще й гроші візьмуть за відновлення постачання послуги. А тут – не платиш, а сміття вивозять, ліфт працює, світло горить, двірник прибирає. Всі розуміють, що місцева влада через кілька десятків неплатників не поставить у заручники весь будинок. Та й в суд подати дуже дорого, адже за кожен позов треба сплатити судовий збір.
До речі, заборгованість будинку Незалежності, 2 на кінець серпня становить більше 45000 грн.
Почати з себе
Цікавий факт. Будинки за вулицею Незалежності, в яких ми побували, ремонтувалися менше 10 років назад. Ремонтували кабіни ліфтів, фарбували та білили стіни, встановлювали нові поручні, нові віконні рами. Що ми бачимо зараз? Помальовані стіни, побиті вікна, розхитані бильця. Чи могло це все прийти в такий занепад самостійно за такий час? Вочевидь, що ні. Адже ж майже на всіх під’їздах стоять кодові замки. Хто ж це робить?
Те ж саме коїться і на дворі. «В тому році, в серпні, купили дитячий майданчик на Незалежності, 6‑А. Заплатили за нього, разом із монтажем, 18 тис. грн. Але вже восени ми недорахувалися однієї гойдалки. Мабуть хтось з мешканців позичив собі на дачу»,– зовсім не здивована Зоя Іванівна.
Ще один факт. На 1 вересня 2015 року загальна заборгованість мешканців перед ЖЕКом складає більше 200 тисяч гривень. Борги деяких квартир сягають до 3000 грн. І це при тому, що щомісячна плата складає близько 100 грн. А от ремонти вимагають всі і мало не кожні п’ять років. Звідки ж відомству брати гроші на ці ремонти?
Тому, може окрім того, як лаяти ЖЕКи та жалітися, що їх співробітники нічого не роблять, слід подивитися на себе та запитати: чи ми все робимо правильно?
Маргарита Струтинська
