Ще за часів СРСР в школах почало з’являтися шкільне самоврядування. Єдиним завданням для нього була підтримка дисципліни серед однолітків, а також суворе виконання наказів адміністрації школи. Проте зараз шкільне управління не тільки має право голосу, воно може впливати на життя школи.
В радянські часи природним було те, що до шкільного самоврядування практично силоміць заганяли старшокласників, і виконували вони свої доручення неохоче. Ефект від такого шкільного управління був практично нульовий.
Про учнівське самоврядування у розвинених країнах ми здебільшого дізнавалися з молодіжних телесеріалів та кінострічок Ми захоплювалися тим, наскільки педагогічний колектив дослухається до думки учнів. А в останніх є лідер з високим званням «Президент». Ще якихось десять років тому для українських школярів це була дивина або нездійсненна мрія.
ШКІЛЬНІ ПРЕЗИДЕНТИ
Зараз учні українських шкіл вже мають повноцінний голос і можуть багато вирішити у своєму навчальному закладі. Батьки та вчителі мають змогу відкрито висловлювати всі претензії і пропонувати рішення для різних проблем як на рівні одного класу, так і на шкільному.
Тепер школярі не з чуток знають, що таке Президент, уряд та парламент. Їх обирають серед учнів середніх навчальних закладів вже близько десяти років. Перед виборами тут розгортаються справжні політичні баталії, а кандидати проводять дебати. Голосувати мають право чи не всі учні шкіл. І такій явці виборців позаздрили б депутати Верховної Ради.
Цікаво, що така політична гра зовсім не для галочки. Дитячий парламент активно співпрацює з місцевим самоврядуванням і вони навіть будують спільні плани розвитку. Найголовніше, шкільний Президент активно впливає на розвиток школи, де головує.
ЗОШ №3: ДІВЧАЧЕ КЕРІВНИЦТВО
Урок географії. Серед учнів важлива персона – Президент школи Олександра Попова. Це її перше інтерв’ю. «Обіцянками годувати нікого не хотілося. Як я бачу, діти, які за мене голосували, задоволені. Перед виборами я пропонувала розширити позашкільне життя. не пасе задніх», – розповідає дівчина, яку вже восени змінить черговий лідер.
У виборах беруть участь усі, хто має відношення до школи та досяг 12‑річного віку. Директор закладу каже, що попередні вибори були прозорими. Олександра набрала більш, ніж 80% голосів. Тоді ж (рік тому) сформувала свій Кабінет міністрів. В більшості дівчата очолюють міністерство освіти, внутрішніх справ, праці та порядку, культури та дозвілля. Нині школярки активно беруть участь в житті школи, їх запрошують на педагогічні ради і вони вносять свої пропозиції.
«Діти дуже креативно мислять. Вони пропонують шляхи вирішення деяких шкільних питань, що навіть інколи вчителі пенсійного віку не можуть так скреативити, як можуть запропонувати діти. Ми не відчужуємо дітей від керівництва школи і деякі питання вирішуємо спільно», – розповідає директор ЗОШ №3 Владислав Родунський.
ГІМНАЗІЯ: ВОЛОНТЕРСЬКІ ПРОГРАМИ
У броварській гімназії передвиборча кампанія завершилася. Президента у цьому навчальному закладі також обирають строком на 2 роки. Обирають й прем’єр-міністра. «Ми намагаємося залучити менших діток. Складаються бюлетені. У кожного своя програма. Діти виступають з цією програмою. Влаштовуємо їм дебати. Запрошуються активісти з кожного класу і вони задають питання кожному кандидату. Коли проходить голосування, ми їх ділимо. Кожен клас голосує в конкретну годину, аби не було плутанини. У фойє ми ставимо прозору коробку, яка опечатана. За процесом наглядають спостерігачі», – розповідає Оксана Пастушенко, заступник директора з виховної роботи.
Екс-президент школи Владислава Дорошенко розповідає, що за час свого «правління» допомогла не лише тим дітям, що відставали від програми, а й до волонтерства багатьох залучила. Зокрема, перед новимроком у стінах навчального закладу провели благодійний вечір. Усім дітям запропонували принести з дому старі іграшки, які пізніше виставили на аукціон.
«Міністерство милосердя запропонувало такий проект. Проводиться він щороку 1 грудня. Основна мета – толерантне ставлення до хворих на СНІД. Залучаються усі класи, які приносять іграшки бувалого вжитку з дому. І коли проходить концерт, на сцені «сидять» усі ці іграшки. Вперемішку між номерами ми проводимо аукціон. В цьому році менше, бо робили упор на АТО, а минулого року ми іграшок продали на 2 000 (гривень – ред.). Ми передали ці гроші центру Перемога», – розповідає Владислава.
ЗОШ №9: ДОПОМОГА ВОЇНАМ АТО
У ЗОШ №9 Президента немає, але є голова учнівської ради. Головуючого обирають учні на час, в залежності від того, з якого класу претендент. Якщо він восьмикласник – то термін його правління – 4 роки.
Нинішній учнівський керманич Арміне Кішоян вчиться у 10 класі. Тут немає міністерств, а є центри: навчання, соціального захисту, культури та дозвілля, спорту та інформації.
На початку II семестру школярі організували благодійний захід «Україна – це ми». Тоді вони зібрали кошти та передали на лікування воїнам Броварщини. Тим, хто перебуває у зоні АТО, придбали рукавиці, шкарпетки, термобілизну та балаклави. 3500 гривень віддали родині загиблого Аркадія Голуба. Ініціатором були учні школи, а Арміне Кішоян донесла бажання шкільної громади до керівництва школи.
Дівчина переконана, що досвід керівництва учнівською радою допоможе їй в майбутньому. «Для мене ж це самореалізація, самовдосконалення, саморозвиток. Я обожнюю розробку та реалізацію різних проектів, як запланованих, так і особисто розроблених. Я думаю, що вміння налагоджувати комунікативний контакт та організовувати роботу колективу допоможуть мені в побудові моєї подальшої кар’єри», – зазначає Арміне.
ЗОШ №7: БРАКУЄ РУК – МИ ДОПОМОЖЕМО
Як і в більшості шкіл, тут не обходиться без передвиборчої агітації та дебатів. У цій школі намагаються обрати керманича строком бодай на два роки. Одинадцятикласників у кандидати на вибори наступного року не допускають.
Поки що шкільною громадою керує десятикласник Дмитро Середа. Тут більшу увагу приділяють не збиранню коштів, а внутрішньому життю школи. Приміром, в їдальні не вистачає працівників, тому аби усі відвідувачі були задоволені, діти організували чергування і допомагають накривати на столи для першачків. «Після другого уроку починається годування. Накрити на 200 осіб нашим кухарям важко», – розповідає директор ЗОШ №7 Ольга Жигулова.
P. S.
У школах, де побував «Громадський ревізор», система самоврядування різна. Втім, через події, які нині переживає Україна, усі зусилля направлені на доброчинність та волонтерство. Діти самоорганізовуються та об’єднуються. Не дарма ж процес навчання у школі називається навчально-виховним. Місія сучасної школи давно вийшла за межі суто навчання. Тому величезна роль відводиться соціалізації. За допомогою самоврядування діти готуються до дорослого життя, адже такий досвід – це міні- модель реальної ситуації в сфері управління та ділових взаємин.
Валентина Непрозвана
