Перед батьками, які мріють знайти для дитини найкращу школу, постає безліч питань. Що краще – звичайна ЗОШ чи гімназія? Чим спеціалізовані програми відрізняються від розвиваючих? Нарешті, чи існують школи, де навчання стало б для учня не тяжкою повинністю, а задоволенням?
Якими щасливими людьми були наші батьки! Їм невідомі муки вибору школи. Програма скрізь була однаковою, за винятком, дуже рідкісних фізико-математичних шкіл та навчальних закладів з поглибленим вивченням мов.
Зараз шкіл різної спеціалізації з’явилося безліч. І батьки, аби влаштувати своє чадо до таких «успішних» закладів середньої освіти, беруть участь у справжнісінькому марафоні. В результаті маємо переповнені класи, другу зміну та перевтомлених дітей.
ДОСТУПНО ДЛЯ ВСІХ
Всього цього ми не побачили у ЗОШ №6. Тут навчається 568 учнів. Левова частка дітей з багатодітних родин. Саме тому тут не зобов’язують здавати якісь внески. «Офіційного внеску немає. Є батьківський комітет, там є своє казначейство і туди надходять кошти, які батьки жертвують для школи. Для того, щоб ми могли закупити елементарні миючі засоби та потрібне канцелярське приладдя», – розповідає директор Людмила Теплюк.
Цього року батьківський комітет прийняв рішення збирати по 20 гривень на місць з дитини.
СПЕЦІАЛІЗОВАНІ КЛАСИ ТАКИ Є
Навчальна програма у школі №6 нічим не відрізняється від програми звичайних загальноосвітніх закладів. Тут немає як таких спеціалізованих класів, втім дуже розвинене позашкілля.
Попри занепокоєність батьків відсутністю профільного навчання, дещо все ж таки є. «Спеціалізовані класи є, але їх одиниці. Це нині 10‑й клас з поглибленого вивчення української мови та літератури. На наступний рік ми плануємо спробувати впровадити клас з поглибленого навчання математики у 8‑му класі. 10‑й клас будемо набирати універсального профілю», – каже Людмила Теплюк.
Навчає діток 43 учителя, з них 5 мають звання учитель-методист, 22 – старший учитель, 32‑м учителям встановлено вищу кваліфікаційну категорію, 3 – нагороджені почесним знаком відмінник освіти України.
ПОКАЗОВА СКРОМНІСТЬ
Загалом у школі дуже творчі діти, які неодноразово виборювали найвищі нагороди на міських та обласних конкурсах.
«В минулому році це були одиничні моменти, це була хімія. Цього року наш вчитель-методист з хімії також готувала учня до олімпіади. В області вони увійшли в десятку кращих. Також працювала з ученицею над роботою Малої академії наук. Дівчинка зайняла третє місце на конкурсі в області. А от Литвиненко Іра, учениця 11‑го класу, зайняла третє місце на обласному етапі олімпіади з української мови та літератури. Є й найвище досягнення. У нас є першість в області з української мови та літератури серед одинадцятикласників», – хвалиться директор.
МІЛЬЙОН НА РЕМОНТ
Змінюється потихеньку і обличчя школи. Оновлювати заклад почали ще з початку навчального року. Спершу виконали вимогу Санстанції та зробили капітальний ремонт старенького харчоблоку, точніше перший етап робіт. Нарешті дочекався бюджетних коштів і спортзал. Там замінили вікна, оновили стелю, привели до ладу переодягальні, відремонтували туалети та душові. Крім того, досить по-сучасному укріпили стіну будівлі, оббивши з середини вагонкою.
Допомагають і батьки. «Лише за цей рік батьками у школі було замінено 56 вікон. Це приблизно 168 000 грн», – розповідає Людмила Теплюк.
На цей рік запланували відремонтувати фасад та провести ремонт їдальні, в тому числі завершити оздоблення харчоблоку. На ці потреби депутати міської ради виділили 780 тис. грн та 300 тис. грн відповідно. Також, на території освітнього закладу з’явиться новенький спортивний майданчик зі штучним покриттям.
Коли ми вже виходили зі шкільного подвір’я, побачили, як комунальники облаштовують біля навчального закладу (на перехресті вулиць Чубаря-Постишева) «лежачий поліцейський». Директор зазначає, що такий пристрій обмеження швидкості тут просто необхідний. Адже раніше дитина щодня ризикувала потрапити в аварійно небезпечну ситуацію на дорозі.
Та все ж варто пам’ятати, що процес навчання залежить не від закладу, а від вчителя та його підходу до своєї справи. В яку б школу дитина не пішла, до неї треба ставитись, як до генія. Якщо сьогодні у неї з десяти паличок гарно вийшло чотири, то після вашої похвали – вийде сім.
Інесса Косач
