Софія Григорівна – надзвичайно позитивна людина, з гумором, вмінням зацікавити співрозмовника щирістю та відкритістю. Виставка картин пані Софії під назвою «Поклик душі» органічно вписалася в інтер’єр Броварського краєзнавчого музею, де 3 травня відбулося урочисте відкриття експозиції живопису.
«Кожен художник, який виставляється у нас в музеї має свою історію, свій життєвий шлях, свої особливості. Софія Григорівна – унікальна людина, адже це її перша виставка, але погляньте, як майстерно написані ці полотна», – каже директор краєзнавчого музею Віктор Корявий.
Художниця з економічною освітою, уродженка села Зелений гай Донецької області, яка до 2014 року проживала в Луганську, Софія Григорівна про живопис все життя могла тільки мріяти. Повсякденні турботи, робота, діти, онуки, а потім вже й правнук, яке там малювання… Та події, які змусили родину терміново евакуюватися з Луганська, практично «з нуля» починати життя спочатку в Харкові, а потім у нас, в Броварах, допомогли реалізуватися давній юнацькій мрії.
«Знаєте, я почала малювати, щоб не плакати…важко, дуже важко було», – зі сльозами на очах каже художниця.
Унікальність цієї жінки в тому, що просто відвідавши два майстер-класи з основ живопису, фактично тільки на таланті та неймовірній творчій інтуїції, вона створює світлі, яскраві, сповнені життя картини.
«Більш за все люблю малювати пейзажі. Але не малюю з натури, чи з картинки. Я просто помічаю якийсь куточок, який мені подобається, а все інше навіюється фантазією. Ось є, наприклад, берізка, подобається, а те, що навколо, якось не дуже. Тому я малюю берізку, а все інше – фантазую. А ще люблю малювати квіти…», – розповідає Софія Бережна.
Схвильована увагою, пані Софія запрошує на свою виставку, яка працюватиме у Броварському краєзнавчому музеї до 10 червня. А ще обіцяє створити серію картин вже на місцевому «матеріалі», адже Бровари вже стали рідними для неї, як і для багатьох інших переселенців зі Сходу.
«Я дуже вдячна Броварам, особливо вашому Територіальному центру, туди приходиш справді, як додому. У нас в Луганську навіть у мирний час не було такої уваги до пенсіонерів, як у вас. Дуже дякую усім добрим людям, з якими познайомилася у Броварах. Щиро вас усіх люблю!», – схвильовано каже наостанок Софія Григорівна.
Отож, якщо посеред спекотного травня вам захочеться прохолоди та затишку – завітайте до краєзнавчого музею, гарантуємо – вам сподобається!
