ОЛЕКСІЙ ЗДОРОВЕЦЬ:
«Я ПРИЙШОВ, АБИ ЗМІНИТИ МІСТО ТА КРАЇНУ»
Цього дня політична еліта Броварів чекала майже чотири місяці. Нарешті у Броварської міської ради з’явився секретар. Ним став 30-річний «свободівець» Олексій Здоровець. «Громадський Ревізор» вирішив ближче познайомитися з новим обличчям у броварській політиці і завітав до новопризначеного секретаря на інтерв’ю.
– Олексій, Ви успішний бізнесмен і керівник. Навіщо Вам політика і тим паче посада секретаря? Це ж доволі рутинна та, скажемо прямо, невдячна робота.
Етап, від якого я починаю свій старт і свою політичну кар’єру – це депутатство і посада секретаря у Броварах. Це така відправна точка для мене. Я хочу змінити нашу Україну, хочу, аби моя дитина зростала в чудовій країні. Аби стати гарним політиком, треба пройти всі ступені. Секретар – це для мене школа життя, можливість отримати новий досвід і почати проводити реальні зміни в нашому суспільстві. Це рутинна робота, як Ви сказали, але це досвід, який допоможе мені стати грамотним спеціалістом, а не просто відсидіти термін у міськраді.
– Але ж зміни можна робити і залишаючись поза політикою. Чому Ви не захотіли залишитися в бізнесі і розвиватися в цьому напрямку?
Не зовсім так. Є система. Можна назвати її старою, можна новою. Але суть однакова. Вся система, яку ми маємо – це система нібито «покращена», зроблена для «життя по-новому», але по факту ми й досі маємо кріпацьке право. Нічого не змінилося. Спілкуючись з різними верствами населення, я розумію, що проблема глобальна. І змінити її можна лише зсередини. Як бізнесмен я не вирішу проблем України, а як політик – можу. Це і є моєю основною мотивацією. Моя основна задача – це дати поштовх для змін.
– Коли Ви йшли секретарем у Вас була програма подальших дій в разі успішного голосування за Вашу кандидатуру? Що Ви будете робити на посаді? Розкажіть нашим читачам про свої перші кроки в якості секретаря?
Першим моїм кроком буде розібратися в усій документації. Посада секретаря передбачає роботу з великим обсягом інформації. Для початку мені треба, як то кажуть, «вникнути в курс справи». Потім я хочу нарешті налагодити дисципліновану роботу ради, бо те що зараз відбувається, можна назвати балаганом. Всі кричать, слова один одному не дають, перебивають, не дотримуються регламенту. Так не повинно бути! Ми повинні приходити на сесії і комісії, аби працювати на користь міста, приймати рішення, узгоджувати їх між собою. Треба шукати компроміси, а не закидати одне одного звинуваченнями, здебільшого необґрунтованими.
Також, згідно Закону України про поіменне голосування, відтепер ми в раді повинні голосувати за новими правилами. Тому я, як секретар, докладу зусиль аби система «РАДА» якнайшвидше запрацювала в нашому місті.
– Давайте трохи відмежуємось від сьогодення і поговоримо про Вашу політичну кар’єру загалом. З чого вона почалась? Коли Ви усвідомили, що маєте бажання іти в політику? Чому обрали саме ВО «Свобода», як свою партію?
Все почалося ще за часів Революції Гідності. Я весь час був на київському Майдані. Не на передовій, бо я, як бізнесмен, більше був потрібен, як волонтер. Я закуповував продукти і все необхідне для майданівців, допомагав фінансово. Саме тоді зародився своєрідний поштовх у моїй душі. Тоді я, як і більшість українців зрозумів, що маю наснагу щось змінити в нашій країні. Саме тоді я вирішив, що треба іти в політику. Чому саме «Свобода»? Ця партія найбільш відповідає моїм внутрішнім ідеям і амбіціям. Я прочитав їх статут і зрозумів, що у нас з ними дуже багато спільного. Мені подобається їх ідея команди. Ще за часів передвиборчої компанії ми працювали командою. У мене, як і у моїх однопартійців була мета агітувати не за себе особисто, а за команду нашої партії. Ми й досі один одного підтримуємо. Ми не кажемо, що ми прийшли і одразу все змінили. Ми готові працювати, представляти інтереси громади і змінювати життя звичайних мешканців. Я й досі відкритий для спілкування із мешканцями свого округу і не тільки.
– Олексій Здоровець не тільки секретар, а ще й батько маленької донечки. Чи Ваш вибір стати депутатом, а згодом і секретарем ради відобразився на Вашому з нею спілкуванні? Адже тепер у Вас залишається набагато менше часу на особисте життя.
Так, у мене є донечка Олександра. Їй зараз лише п’ять років, але вона дуже розумна дитина. Я завжди спілкуюся з нею, як з дорослою, навіть іноді питаю в неї поради. Я можу впевнено заявити, що вона – моя мотивація. Я пішов в політику, аби змінити країну для неї. Моя сім’я – це найсвятіше для мене. Кожну вільну хвилину я приділяю доньці. Я хочу стати для неї найкращим батьком в світі, буду досягати успіхів в політиці, хочу стати прикладом для неї. Вона підтримує мене в цьому і пишається мною.
– Ситуацію в нашій раді зараз можна охарактеризувати, як локальну політичну кризу. Громаду зараз зіштовхують лобами, більший акцент іде не на особисті і професійні якості людей, а на політичну приналежність. Компромісних рішень депутати зараз приймати не здатні. Відповідно, і працювати продуктивно також. Який Ви бачите вихід з цієї ситуації?
Я вважаю, що ще трохи і напруга зійде нанівець і всі почнуть працювати. Думаю, що точка відліку вже назначена. Це обрання секретаря. Далі моя задача – знайти підхід до кожного, знайти компроміс і об’єднати депутатів для плідної роботи на користь громади. Я розумію, що відтепер я буду людиною, яка отримуватиме всі гулі. Але я сподіваюсь, що в нашій раді все ж таки є гідні люди які можуть закопати «сокиру війни», об’єднатися і розпочати нарешті працювати, а не ділити посади і квоти. Я сподіваюсь, що здоровий глузд візьме гору і ми будемо діяти, як професіонали.
– Сьогодні перший Ваш день роботи у виконкомі. Як Вам люди, що відтепер будуть Вас оточувати і з якими доведеться працювати?
Я ще до кінця не розібрався. Зараз оформлюю папери і проходжу перевірку на держслужбовця. Для того, аби робити якісь висновки, треба попрацювати в колективі деякий час. На сьогоднішній день я ще не зіштовхнувся з багатьма в робочих моментах, але перше враження позитивне. Привітні люди, а не сухі чиновники, якими їх бачиш ззовні. Готові допомагати і підтримувати. Будемо працювати, а час покаже.
Ксенія Хотянович
