Вже зовсім скоро в одному з густозаселених районів нашого міста розпочнуться будівельні роботи. Облаштовуватимуть зону відпочинку на «Алеї кохання». Справа, безперечно, потрібна, але про певні зміни «Громадський Ревізор» попереджає заздалегідь
КВАРТИРА З ПОГРЕБОМ
Під кухнею, коморою, верандою, наземні, поглиблені, напівзаглиблені – все це погреби, засіки, сховища для усілякого роду овочів та фруктів, банок-склянок з компотами, салатами та маринованими огірками. Для приватного будинку, та ще коли господиня добра та запаслива, погріб – об’єкт обов’язковий та незамінний.
«Проходьте, дивіться! Тут у нас овочі – картопелька, вже трохи з зими лишилось, морква у ящичках з піском – так не в’яне довго, бурячки на борщик та вінегретик, капусти теж небагато, але є. А тут варення, компотики, онуки дуже люблять, а тут …», – не менше години можна слухати, як розхвалює свій льох Валентина Михайлівна, що проживає у приватному будинку на вул. Гончаренка.
Щаслива людина, скажуть ті, хто має шикарне житло у новобудовах або квартиру у багатоповерховому будинку. Квадратних метрів, начебто і достатньо, а ось реалізувати свої кулінарні забаганки та зберігати запаси на зиму просто ніде. Добре, коли є батьки-родичі, які проживають у приватному секторі та згодні виділити куточок для ваших банок або мішків з овочами у своєму погребі. А якщо нема?
«Скільки себе пам’ятаю, у нас був погріб під будинком. Його ще мій батько зробив, коли тільки заселилися в квартиру. Нормально, зручно. Восени загружаємо «під зав’язку», зиму не маємо ніяких проблем – головне чоловіка заставити туди спуститися», – жартуючи розповідає Лариса, що мешкає по вул. Гагаріна.
Дійсно, під кожним висотним будинком в більшій чи меншій кількості, але обов’язковим елементом прибудинкової території є «перископи» вентиляційних труб, що виходять з погребів. У когось більший, у когось менший, іноді на «двох хазяїв» – сусідів по сходовій клітині. Ось так і живуть – пристосувалися. А те, що вони незаконні та загальний вигляд двору псують – ну, що поробиш, так вже й буде.
«Правилами благоустрою міста заборонено облаштування погребів на прибудинковій території, але люди вже давно облаштували такі об’єкти і їх можна зрозуміти. Тому якщо на прибудинковій території порядок, якщо прибрано і немає сміття, то зауважень ми не робимо», – каже в.о. начальника спецвідділу контролю за станом благоустрою та зовнішнім дизайном міста Олег Єжаков.
КІНЕЦЬ «ТИХОГО ЖИТТЯ»
Але спокійне життя багатьох поколінь броварчан з незаконними, але власними «закромами» іноді теж закінчується. Як, наприклад, у зв’язку з реконструкцією відомої у Броварах «Алеї кохання». Під час проведення робіт та облаштування просторої зони відпочинку буде встановлено чимало архітектурних об’єктів. Вже дуже скоро чиновники обіцяють розпочати підготовчі роботи по «Алеї».
«Частина погребів, які належать мешканцям прилеглих будинків, потрапляють в зону проведення робіт. Звичайно, ніхто без попередження ніяких дій розпочинати не буде, але власникам погребів варто вже зараз подумати, куди прибрати з погребів їхнє майно, щоб потім не було проблем», – каже Олег Єжаков.
Мешканці прилеглих будинків поки що «ні сном, ні духом» про те, що скоро доведеться банки з огірками в терміновому порядку переселяти деінде.
«Як це так?! Не мають права! Там у нас погреби зроду-віку! Хто це таке постановив?! Неподобство! А куди жалітися? У міську раду? Я ось сусідок візьму і прийду та розкажу їм усе популярно!» – дуже емоційно реагує на інформацію огрядна жіночка під під’їздом. Не представившись, швидко йде, мабуть, збирати сусідок на бунт.
Конфлікт інтересів знайдеться в будь-якому випадку та в будь-якому місці. Ось так і тут. Комусь – затишна алея з дитячими майданчиками, скейт-парком та велодоріжками, а в когось картопля та мариновані огірки.
«Ми розуміємо,що люди будуть скаржитися та обурюватися. Тому будемо проводити попередню роботу, повідомляти власників кожного з погребів про проведення робіт і буде дано певний час на те, щоб люди могли перемістити своє майно в інше місце. В один день це робитися не буде», – запевняють у спецвідділі контролю за станом благоустрою.
Катерина Ковальчук