На минулому тижні у Броварах сталася подія! Ні, навіть не так. ПОДІЯ! До броварчан завітав Народний Депутат. І привід для цього він знайшов дуже поважний. Відзвітуватися перед виборцями за рік роботи. «Громадського Ревізора» також було запрошено. Були, все бачили і чули, а тепер і вам розповімо
На 25 лютого в Броварах була запланована неабияка подія – звіт народного депутата України від Блоку Петра Порошенка Павла Різаненка. Як відомо, Павло Олександрович дуже багатогранна людина: він і безкомпромісний ЄвроОптиміст, і в антикорупційній платформі не останній член, і в експерименті по впровадженню нової програми перший піддослідний. Мабуть, є про що розказати громаді?
ТРУДНОЩІ РЕЄСТРАЦІЇ
ГО «Інтерньюз-Україна», що були організаторами заходу – компанія солідна. Вислали на пошту прес-реліз із запрошенням і проханням підтвердити свою присутність, заповнивши форму реєстрації. «Ревізор», чесно кажучи, був дуже приємно вражений. І зустріч повинна була відбутися у великій залі райдержадміністрації, а не в «коморі» радіостанції, як минулого разу.
До речі, сам депутат щось дуже зачастив до Броварів на прес- конференції, сесії та засідання. Мабуть, хвилюється за долю рідного міста, переймається думками і проблемами громади. І абсолютно випадково така активність відбувається на тлі розмов про цілком вірогідні позачергові вибори до ВРУ цієї осені. Злі язики кажуть, що середньостатистичний депутат краще пожертвує внутрішніми органами (навіть, непарними), ніж погодиться розлучитися із насидженим місцем. Але ж, звичайно, це не про нашого броварського обранця. Він себе до «середньостатистичних» не зараховує. Свій власний рівень «депутатської активності» оцінює майже на 90%. Живе, відповідно до лінії партії! Тобто, по-новому. І за загальнодержавною тенденцією намагається якнайбільше… намилити очі своїм виборцям. Нібито бачили, чули, напевно щось робив для міста і країни. Докладав титанічних зусиль. Десь не досипав, колись переїдав, про все в азарті забував… Та годі лірики! Що саме робив Павло Олександрович для міста і країни, окрім торгівлі обличчям, ми розкажемо згодом. А зараз про реєстрацію.
Отже, фірма, як-то кажуть, солідна, реєструє представників преси через інтернет-додаток, а по факту потрапляємо в цікаву ситуацію. Зустрічає нас привітна дівчина на вході: «Ви реєструвалися? Як називається Ваше видання?», представляємось, дівчина швидко пробігає очима список ЗМІ з трьох позицій і виявляється, що нас в ньому немає. Але не забуваємо, що компанія солідна, вихід із ситуації знайшли дуже швидко: «Тоді ось на цьому папірці карандашиком напишіть інформацію». Написали, нам не важко. В якості «втішного призу» отримали блокнотик, ручку і кольорову рекламку з обличчям Нардепа, виконану у корпоративних кольорах БПП.
КРАЩЕ МЕНШЕ ТА… ЩЕ МЕНШЕ
Проходимо в залу. Людей всього-нічого: представники громадських організацій, місцеві журналісти, пенсіонери та інші безробітні. Та і тут Різаненко не розгубився: «Я ж не рок-зірка! Кому цікава політика і зміни в країні?». Як з’ясувалося згодом, цікавого дійсно було небагато. Якщо ж проаналізувати організацію заходу, хоча б з погляду концерту тієї самої «рок-зірки», то навіть неозброєним оком можна було побачити, що організатори були зовсім не зацікавлені в масовці. Дійсно, навіщо ж людей кликати? Ще питання незручні задавати почнуть…
«Я випадково дізнався про прес- конференцію. Зайшов у виконком у справі і почув, що через п’ять хвилин народний депутат звітуватись буде. Вирішив зайти, послухати», – зізнається один з присутніх.
За законами жанру, мабуть, все зроблено вірно. Сам інформаційний привід – це не головне. Важливіше правильно розповсюдити правильну інформацію потім. А ще треба зекономити кошти на позачергову передвиборчу компанію. Всі ці політтехнологи, піарники, біг-борди, листівки, газети, агітаційні зустрічі, як відомо, коштують не дешево. Тим більше, що за законами жанру Павло Олександрович зараз повинен змінити партійну орієнтацію. З 2010 року він це робив тричі – побував в «Сильній Україні» Тігіпка, потім вскочив до «УДАРу» Кличка, зараз в «Солідарності» Порошенка. Подейкують, що зараз дуже рветься «під крило» до Міхаіла Саакашвілі.
ДОЯРКИ НАДОЇЛИ, ХЛІБОРОБИ НАМОЛОТИЛИ…
На початку відбувся невеличкий казус. Ведучий представив нашого нардепа як Павла… Лазаренка. Як то кажуть, обмовка за Фрейдом. Нардеп від лаврів опального прем’єра чемно відмовився і звіт почався. Майже одразу на присутніх посипалися цифри з показниками ефективності Різаненка-депутата. Кількість написаних звернень, поправок до законопроектів, законодавчих ініціатив та статистика відвідувань Верховної Ради мала створити гіпнотичний ефект суцільного «покращення» в рамках окремо взятого виборчого округу. Мабуть, розрахунок робився на те, що пересічний мешканець міста не буде заморочуватись глибоким аналізом виданих цифр та сприйматиме все сказане, як суцільну «перемогу». Проте у «Громадського Ревізора» таки знайшовся час для більш детального аналізу. Результати ілюструємо у вигляді простої інфографіки. Виявляється, що депутат банально трішечки прикрасив загальну картину своєї діяльності. І не треба кричати «Ганьба!». Просто депутат теж людина і теж має свої слабкості. Згадайте відомий вислів, мовляв, ніколи так не брешуть, як на рибалці, на полюванні та перед виборами. Саме той випадок!
Ну і звичайно, наприкінці виступу невмирущий хіт на всі часи, легенда Павла Різаненка, оскароносна історія про нескінченну боротьбу, приклад для всіх майбутніх поколінь… Так, ви не помилилися, це 1001 серія про подвиги народного депутата навколо 95 га землі РПЦ. І знову з великою стурбованістю громаді довели про те, що процес триває, справи відкривають, підозри вручають, арешти накладають. Тут вже навіть у далеких від політики громадян може виникнути припущення, що цей нескінчений багаторічний процес на руку тільки самому нардепу. Адже на кожних виборах можна знову і знову експлуатувати тему земель Радіопередавального центру, заробляючи на цьому політичні дивіденди. І якщо це так, то останній, хто зацікавлений довести цю справу до якогось логічного завершення, є сам Павло Олександрович. І, мабуть, найменше його цікавить той факт, що замість нового підприємства з новими робочими місцями, серед стотисячного міста утворився пустир, який незабаром стане справжнім сміттєвим полігоном та притулком для бомжів з усієї області.
ПОЧУЮ КОЖНОГО, АЛЕ НЕ ЗАРАЗ
Коротко прозвітувавшись про свою унікальність та неповторність, депутат перейшов до відповідей на запитання. Виявилось, що людей цікавлять не «космічні кораблі, які борознять…», і навіть не «легендарні» 95 га Радіопередавального центру, а цілком земні та буденні питання, прохання про допомогу. Для більшості наших громадян народний депутат – це остання інстанція, до якої можна звернутися зі своїм наболілим. Навіть із Пухівки люди приїхали просити про захист. На жаль, на жодне з питань народний депутат чітко відповісти не зміг. Питання про розподіл бюджетних коштів? Звертайтеся до Порошенко. Соціальні пільги для ветеранів і чорнобильців? Це не моя компетенція. Розкрадання порошкового заводу? Провокація і суцільна брехня! Навіть питання від обласного депутата Олега Кіщука про намивання піску в Пухівці Різаненко перевів на жарти. Нібито пан Кищук ніяк не може пережити дворазовий програш на виборах у Верховну Раду, от і прискіпується. А замість чітких відповідей на свої запитання присутні почули зворушливу історію про дружбу Різаненка з президентом США Обамою, про те як саме він бореться за відставку уряду і про те, який він чудовий спеціаліст у фінансовій сфері.
Звіт закінчився. Нечисленні присутні виходили з зали ледь стримуючи розпач. Депутат, задоволений собою, помчав до Києва назустріч новим звершенням. Але для всіх залишились відкритими питання: що зробив для Броварів броварський народний депутат? Скільки інвестицій чи бюджетних субвенцій він залучив на розвиток міста за рік своєї роботи? Скільки шкіл, садочків чи лікарень побудовано (відремонтовано, відновлено) за його сприяння? Мабуть, сам Павло Олександрович не вважає це за обов’язки для нардепа. Але чи згідна з ним броварська громада? Вибори покажуть!
Захар Макінтош
Кристина Славінська